Категории

Cуществуют следующие способы оплаты за занятия:

  • Абонемент на 8 посещений (срок действия 1 месяц) - 300 грн.;
  • Абонемент на 4 посещения (срок действия 1 месяц) - 200 грн.;
  • Абонемент на 12 посещений(срок действия 1 месяц) - 400 грн.;
  • Разовое посещение - 60 грн.
(ДЛИТЕЛЬНОСТЬ ЗАНЯТИЙ ПО 1,5 ЧАСА)

Росія після виборів

Наше деловое партнерство www.banwar.org

У березневому посланні Федеральним Зборам В У березневому посланні Федеральним Зборам В.Путін озвучив нові пріоритети розвитку економіки країни, звернувши увагу на проблеми розвитку людського капіталу і якість інфраструктури. За нашими оцінками, сумарні витрати на реалізацію запропонованих ініціатив можуть досягти 20.5 трлн руб. в період 2018-2024гг., фінансування яких за рахунок приросту несировинних доходів і масштабного бюджетного маневру на користь національної економіки буде недостатньо.

Абстрагуючись від політичного порядку, ми хочемо проаналізувати найбільш ймовірну програму економічних реформ, реалізувати які належить переобраному президенту в 2018-2024 рр. В основі програми лежить послання В.Путіна Федеральним Зборам, озвучене 1 березня. Хоча воно не містить докладних деталей, супутні коментарі чиновників в ЗМІ, а також близькість програми економічних реформ А. Кудріна, дозволяють окреслити основні вектори запланованих перетворень.

Росія має намір зробити якісний ривок

Росія має намір зробити якісний ривок

Джерела: Росстат, Росбанк

Новий цикл фінансово-економічних реформ зміщує пріоритети на користь 1) розвитку людського капіталу через інвестиції в освіту і охорону здоров'я; 2) поліпшення якості транспортної та соціальної інфраструктури за допомогою нарощування капітальних витрат держави і мобілізації приватних інвестицій; 3) реформування судової системи і митних процедур. Кожна зі згаданих ініціатив не припускав кардинальних бюджетних перетворень, проте, все разом набувають характеру масштабного "бюджетного маневру" на користь стимулювання внутрішньої економіки.

Росія вступила в фазу скорочення працездатного населення

Росія вступила в фазу скорочення працездатного населення

Джерела: Bloomberg, Росбанк

Розвиток людського капіталу

Однією з найбільш яскравих і амбітних цілей для майбутнього політичного циклу можна назвати прагнення нарощувати продуктивність праці не менше, ніж на 5.0% щорічно, при тому, що середній приріст продуктивності в період з 2010 по 2017 рр. склав лише 1.1% г / г. Такий темп зростання продуктивності укладається в звичну інвестиційну модель розвинених країн, частка інвестицій у ВВП яких не перевищує 25% від ВВП. Проте, частка інвестицій у ВВП Росії на ще меншому рівні (21.4%), і перехід до 25% (і згодом до 27%) розглядається в якості достатньої умови стимулювання продуктивності. Однак, наступне питання залишається відкритим: чи стане екстенсивне зростання інвестицій достатньою умовою для переходу до більш агресивної азіатської інвестиційної моделі? Наприклад, високий зріст продуктивності в Китаї, Індії та Індонезії корелює зі значно більш високою часткою інвестицій в ВВП (від 30% і вище).

Перехід в новий стан зажадає від Росії якісних змін, які будуть ускладнені старінням населення і природним скороченням чисельності населення в працездатному віці на 3.2 млн чоловік до кінця 2020х рр., За прогнозами Росстату. Відповідно, необхідними сателітами політики, що стимулює зростання продуктивності, повинні стати адресні програми в галузі охорони здоров'я та освіти, покликані підвищити якість і тривалість життя, а також кваліфікацію зайнятих працівників. На довершення, соціальний курс на поліпшення якості життя і демографічне зростання запропоновано доповнити розширеної стимулювання народжуваності. Більш детально див. Деталі ініціатив в наведеній таблиці.

Запропоновані заходи для стимулювання зростання продуктивності праці

Джерело: Послання В.Путіна Федеральним Зборам, Центр Стратегічних Розробок (ЦСР), Росбанк

Розширений пакет інфраструктурних проектів

В.Путін у своєму посланні приділив особливу увагу витратам на транспортну інфраструктуру: в числі пріоритетів виявилися давно обговорювані проекти розширення залізничних магістралей БАМу і Транссибу, розвиток Північного морського шляху, реконструкція і розширення дорожньої мережі, приєднання до автомобільного коридору "Європа-АТР". Витрати тільки на автомобільні дороги в період з 2018-2024гг. запропоновано збільшити до 11 трлн руб. (Припускаємо, що 8.4 трлн руб. Буде залучено з федерального бюджету і 2.6 трлн руб. - приватних інвестицій).

Тривале недоінвестування в соціальну інфраструктуру зажадало від фінансово-економічних влади нових механізмів залучення приватних інвестицій. Конструкція державно-приватного партнерства (найчастіше, у формі концесійних угод) може зазнати помітні зміни у зв'язку зі схваленням новації Мінекономрозвитку - інфраструктурної іпотеки. У 2017р. обсяг реалізованих концесійних угод (використані дані Центру Розвитку Державно-Приватного Партнерства) щодо об'єктів соціального, транспортного, комунального та промислового призначення налічував 2.0 трлн інвестицій, з яких було залучено 1.3 трлн руб. приватних коштів. Однак, в разі реалізації повного пакету ініціатив інфраструктурної іпотеки, обсяг інвестицій може вирости до 3.0 трлн руб. (300 млрд держгарантій фонду інфраструктурної іпотеки, мультиплікатор участі приватного ринку 10: 1) на горизонті 2018-2020 рр.

Внутрішніх джерел недостатньо для фінансування ініціатив

За нашими оцінками, фінансування представлених реформ вимагатиме 20.5 трлн руб. з бюджету в 2018-2024гг (див. діаграму). Ми вважаємо, що за умови збереження витрат консолідованого бюджету на рівні 34% від ВВП і потенційного зростання несировинних доходів в результаті реалізації економічних перетворень буде недостатньо для фінансування озвучених ініціатив. Маневр, в широкому розумінні, може зажадати перерозподілу видаткових зобов'язань, а також задіяти або ослаблення бюджетного правила, або збільшення податкового навантаження (що ми бачимо менш імовірним сценарієм з огляду на ризики збільшення "сірого" сектора економіки).

Перерозподіл бюджетних витрат, згідно із запропонованими заходам в 2018-2024гг.

Джерела: Центр Стратегічних Розробок, Росстат, Росбанк

  • Збільшення дохідної бази. Ми припускаємо, що своєчасна реалізація економічних реформ дозволить збільшити несировинну податкову базу в номінальному вираженні на 2.5-3.0% щорічно, що в період з 2018-2024 рр. збільшить бюджетний ресурс на 4.0 трлн руб., або зробить доступним ок. 0.7% ВВП щорічно.
  • Фінансування за рахунок скорочення деяких бюджетних статей. Деталей щодо перерозподілу коштів між бюджетними статтями В.Путін не озвучив, тому в якості відправної точки ми використовували запропоновані О.Кудрін заходи: зниження витрат на національну оборону і безпеку (з 7.4% до 6.5% від ВВП, економія близько 6.0 трлн руб. На горизонті 2018-2024 рр.), оптимізація соціальних витрат шляхом збільшення пенсійного віку, а також переходу до адресного розподілу субсидій (з 12.6% до 11.7% ВВП, економія близько 7.8 трлн руб.).
  • Зміна бюджетного правила. Відсутню суму (близько 2.7 трлн руб., Або 450 млрд руб. Щорічно) все ж буде потрібно мобілізувати з альтернативних джерел доходів. Таким може стати зміна бюджетного правила: при певному поєднанні підвищення порогової ціни на нафту і зниження прогнозного курсу долар / рубль кошти, яких бракує можуть бути вивільнені з що зберігаються нафтогазових надприбутків.

В умовах розвитку сприятливого сценарію на ринку нафти зростають ризики підвищення порогової ціни бареля, використовуваної для реалізації "бюджетного правила": в даний момент ціна для бареля Urals встановлена ​​на рівні $ 40.8 / барр., Тоді як середня з початку року ціна досягла $ 65.3 / барр. (див Мінфінтервенціі ). Підвищення порогової ціни, наприклад, до $ 45 / барр. при збереженні прогнозного курсу долар / рубль (64.7) дозволить підвищити витрати бюджету на 525 млрд руб. Однак, зниження прогнозного курсу до 62.5 в рамках даного сценарію зменшить розмір доступних для витрачання коштів до 334 млрд руб. Відповідно, більш високі значення порогової ціни бареля для бюджетного правила розширюють набір доступних сценаріїв (див. Таблицю).

Сценарії зміни бюджетного правила

Сценарії зміни бюджетного правила

Джерела: Bloomberg, Мінфін, Росстат, Росбанк

Вплив на економічне зростання

Вкладення в розвиток людського капіталу не робить миттєвого впливу на розвиток економіки. Профільні академічні дослідження на прикладі зарубіжних країн оцінюють появу перших ефектів від якісних поліпшень робочої сили на перспективі 5-10 років. У свою чергу, "миттєвий" економічний ефект від інвестицій в інфраструктуру буде компенсований скороченням інших статей витрат, і лише пом'якшення бюджетного правила надасть прямий вплив на реальну економіку в межах 0.2-0.3% ВВП з урахуванням помірного низького мультиплікатора держвидатків.

Однак, наступне питання залишається відкритим: чи стане екстенсивне зростання інвестицій достатньою умовою для переходу до більш агресивної азіатської інвестиційної моделі?