Категории

Cуществуют следующие способы оплаты за занятия:

  • Абонемент на 8 посещений (срок действия 1 месяц) - 300 грн.;
  • Абонемент на 4 посещения (срок действия 1 месяц) - 200 грн.;
  • Абонемент на 12 посещений(срок действия 1 месяц) - 400 грн.;
  • Разовое посещение - 60 грн.
(ДЛИТЕЛЬНОСТЬ ЗАНЯТИЙ ПО 1,5 ЧАСА)

Школа бухгалтера № 03 :: Повернення і допоставка імпортного товару

Наше деловое партнерство www.banwar.org

Школа бухгалтера № 1 (21.1.2008)
Практика

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

В кінці минулого року ( «ШБ» №№ 20-23 / 2007) ми розглянули імпорт товару. Але залишили без уваги один, як виявилося, «цікавий» для наших читачів момент - повернення товару (або його частини) імпортерові-продавцеві або допоставку товару продавцем-імпортером. Сьогодні ми заповнимо цю прогалину і розглянемо порядок здійснення і відображення в обліку цих операцій.

Митне оформлення товару

Поставлений нерезидентом товар повинен перетнути митний кордон України.

В який момент переходить право власності на товар від постачальника до покупця, визначається умовами зовнішньоекономічного контракту відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» (докладніше див. «ШБ» № 23/2007 на стор. 13). І якщо базис поставки визначено як митний кордон України, то і перехід права власності на товар від постачальника до покупця станеться при перетині товаром митного кордону України.

Як покупець буде приймати товар на кордоні, вирішувати йому.

Вимоги проходження вантажів через митний кордон України обумовлені «Порядком здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», затвердженого наказом Державного митного комітету від 20.04.05 р № 314 (далі - Порядок № 314), відповідно до п. 2 якого для здійснення митного контролю та оформлення товарів митним органам, що здійснюють пропуск товару через митну територію України, крім ВМД подається повний комплект документів, необхідних для здійснення такого конт оля, що включає товаросупровідні документи, дозволи і сертифікати. Посадова особа митного органу має право самостійно вирішити, проводити чи не проводити митний контроль.

Нагадаємо тільки, що обов'язковий митний контроль проводиться, зокрема, на прохання декларанта.

Якщо прийнято рішення про проведення митного контролю, про що робиться відповідний запис у розділі III Інформаційного аркуша ВМД, митний контроль проводиться в обсязі, достатньому для мети проведеного огляду. І в цьому випадку складається «Акт про проведення митного огляду товарів» за формою додатка 2 до Порядку № 314.

Обов'язковий контроль на кордоні проводиться і в тому випадку, якщо товар на митний кордон надходить в недоукомплектованому або пошкодженому вигляді (сам товар, його упаковка або маркування). У цьому випадку відповідно до ст. 76 розділу III «Митного Кодексу України» від 11.07.02 р № 92-IV (далі - МКУ):

Підприємства, що переміщують товари через митний кордон України, в присутності посадової особи митного органу складають акти про несоот-повідно товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування. Зазначені акти подаються відповідним митним органам. Форма акта встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Форма «Акту про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування» (далі - Акт) встановлена ​​Держмитницею (наказ Державної митної служби від 18.11.2002 р № 630). І такий Акт має бути наповнений в присутності представника підприємства-покупця, представника посадової особи митного органу та в присутності двох осіб, які беруть участь в огляді (із зазначенням посади та паспортних даних або даних їх службових посвідчень). В Акті вказується кількість оглянутих розкритих вантажних місць, характер пошкоджень (це може бути як розбитий або зламаний вантаж, так і пошкоджена або намокла упаковка), причину таких ушкоджень (погодні умови, недостатнє пакетування, механічні пошкодження), місце виявлення пошкоджень (в дорозі, на складі, при проведенні розвантажувально-навантажувальних робіт) і давність ушкоджень.

Правилами «Інкотермс» може бути передбачена поставка вантажу на склад покупця. Це питання і розглянемо більш докладно.

При проходженні товару через митний кордон України факт отримання товару в обсязі, зазначеному в ВМД, підтверджують товарно-супровідні документи, а саме відвантажувальні листи, що додаються до кожного вантажного місця, відповідні переліку товару, зазначеному в ВМД (обов'язковий митний контроль товару, що надходить проводиться тільки в випадку вирішення спірних питань класифікації та кодування товарів, визначення митної вартості товару, країни походження, на прохання декларанта, при виявленні невідповідності пред влених до митного огляду товарів заявленим відомостям про них, виявлення контрабанди або порушення митних правил).

Отже, підприємство-резидент при прийманні на склад товару, що надійшов від нерезидента, виявило або недопоставку товару, або поставку неякісного товару, або навпаки, товар прийшов в більшій кількості, ніж заявлено у ВМД.

Прийом товару

Як правило, умови прийому-передачі товару обумовлюються сторонами в контракті, де фіксується кількість, асортимент, якість і комплектність товару.

Якщо сторонами ці умови не обумовлені, покупець при прийманні товару застосовує положення «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», затвердженою постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.65 р № П-6 (далі - Інструкція № П-6) і «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» затвердженої постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.65 р № П-7 (далі - Інструкції про ия № П-7). На це прямо вказує лист Мінекономіки від 11.10.05 р № 81-16 / 71.

Прийом товару здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, описи, пакувальним ярликами та ін.) Відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, а в акті вказується, які документи відсутні (п. 12 Інструкції № П-6). Термін прийому товару обумовлений п. 9 Інструкції № П-6 і залежить від способу упаковки, маси і умов зберігання. Відповідно до п. 9 Інструкції № П-7 акт про приховані недоліки товару складається протягом 5 днів при виявленні недоліків, але не пізніше 4-х місяців з дня надходження товару на склад одержувача, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами.

Якщо при прийомі товару виявлено недостачу з вини постачальника (ми не розглядаємо тут питання розкрадань і зловживань, а також нестачу товару внаслідок природного убутку), то в цьому випадку підприємство-покупець призупиняє подальший прийом, забезпечує його збереження, а також складає акт про виявлену недостачу , що підписується особами, на яких покладено обов'язок проведення прийому товару (п. 16 Інструкції № П-6). У цьому випадку обов'язково викликається представник продавця. Відповідно до п. 18 «в» Інструкції № П-6 акт може бути складено підприємством-покупцем без представника продавця, однак продавець повинен дати згоду на односторонній прийом товару. Акт складається в день виявлення недостачі (п. 25 Інструкції № П-6). Якщо при прийомі товару одночасно будуть виявлена ​​не тільки недостача, але і його надлишки, в акті необхідно вказати точні дані про ці надлишки. Акт затверджується керівником підприємства (п. 26 Інструкції № П-6) і до нього додаються документи, обумовлені в п. 27 Інструкції № П-6. Продавцю виставляється претензія на всю суму недостачі, до якої додається акт про недостачу з усіма додатками (п. 29 Інструкції № П-6).

Пунктом 2.1 «Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», затверджених наказом Мінфіну від 10.01.07 р № 2 (Рекомендації № 2), якими керуються підприємства всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) визначено, що товар визнається активом, зокрема , якщо підприємство може достовірно визначити його вартість. Тому (п. 5.12 Рекомендацій № 2):

Для відображення в обліку окремих операцій, пов'язаних з рухом запасів, які не відповідають критеріям визнання активів (у тому числі на які підприємство не має права власності, але якими користується або забезпечує їх зберігання), застосовують позабалансові рахунки, передбачені Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією про його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291.

Допоставка товару нерезидентом

При прийомі товару на склад постачальника виявилося, що товар надійшов в кількості меншій, ніж зазначено в ВМД. Складено акт про встановлені недостачі, і постачальнику виставлено претензію. Нерезидент у відповідь на претензію дав згоду допоставить товар. Як такі операції будуть відображені в бухгалтерському та податковому обліку?

У бухобліку за рахунком 281 «Товари на складі» відіб'ються фактично надійшли товари.

Тепер про податковий облік. Платник податків має право на податковий кредит по ПДВ в сумі податку, фактично сплаченого у зв'язку з придбанням імпортного товару обов'язково за умови його подальшого використання в господарській діяльності підприємства (пп. 7.4.1 Закону України від 03.04.97 р № 168/97-ВР «Про ПДВ», далі - Закон № 168). Документом, що підтверджує право платника податку на податковий кредит, є належним чином оформлена ВМД (пп. 7.2.7 Закону № 168). У нашому випадку в ВМД вказано весь товар, і ПДВ відповідно сплачено з усієї вартості, зазначеної у ВМД (включаючи і вартість недопоставленого товару).

Але при виявленні недостачі податковий кредит по ПДВ необхідно відобразити тільки на суму фактично отриманого товару, а на суму недостачі виписати коригування. Підстава - виставлена ​​продавцеві претензію на суму недопоставленого товару.

До валових витрат підприємство також має право включити суму фактично отриманого імпортного товару, розраховану шляхом перерахунку валютної вартості в гривні за офіційним курсом НБУ на день отримання товару (пп. 11.2.3 Закону України від 28.12.94 р №334 / 94-ВР « Про на-

оподаткування прибутку підприємства », далі - Закон № 334).

МКУ не передбачений спеціальний режим в разі допоставки товару нерезидентом. Тобто процедура допоставки товару нічим не відрізняється від поставки товару. Оформляється ВМД і сплачується вхідний ПДВ. І в цьому випадку підприємство точно так же буде мати право на податковий кредит з ПДВ та валові витрати.

Повернення і заміна товару

Поступив від постачальника товар не відповідає заявленому контрактом якості або комплектності. Покупець - резидент України приймає рішення про повернення або заміни товару.

Товар був переміщений через митний кордон України в митному режимі «імпорт». Повернення раніше імпортованого товару оформляється в митному режимі «реекспорт» (гл. 32 МКУ) відповідно до «Порядку застосування митного режиму реекспорту до товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого наказом Державного митного комітету від 07.10.03 р № 661 (далі - порядок № 661).

Відповідно до ст. 196 МКУ реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту. Товари можуть бути вивезені в режимі реекспорту, якщо дотримані наступні умови (п. 2.1 Правил № 661):

Реекспортуються знаходяться в тому стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зносу або втрат при нормальних умовах транспортування і зберігання;

реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;

реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дати їх ввезення на митну територію України.

Реекспорт дозволений також в разі вивезення тільки частини завезеної партії товару (п. 1.5 Порядку № 661). Для митного оформлення режиму реекспорту митному органу подається ВМД, оформлена в установленому порядку (п. 1.8 Порядку № 661).

Вивіз товару в режимі реекспорту є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. 3.1.3 Закону № 168) за нульовою ставкою відповідно до п. 6.2 Закону № 168.

При поверненні підприємством-резидентом товару постачальникові-нерезиденту необхідно відкоригувати податковий кредит з ПДВ відповідно до пп. 7.4.1 Закону № 168 як невикористаний у господарській діяльності підприємства. Про це говорить і ДПАУ в консультації в «Віснику податкової служби» за листопад 2004 № 42 (324) стор. 47, правда, за умови повернення нерезидентом валюти за повернений йому товар.

Разом з тим при поверненні нерезидентом перерахованих коштів і всієї партії товару резидент здійснює відповідні коригування валових витрат та зменшує раніше віднесені до податкового кредиту суми податку.

При заміні нерезидентом товару підприємству, як і в випадку з допоставкою товару, необхідно буде сплатити вхідний ПДВ, зазначений у ВМД.

Зайва поставка товару

Можлива і ситуація, коли нерезидент поставив резиденту товар в кількості, більшій, ніж зазначено в супровідних документах і ВМД. «Зайвий» товар не є предметом контракту, і постачальник-нерезидент просить повернути його назад, оскільки поставка даного товару не була передбачена умовами контракту. У цьому випадку відповідно до ст. 120 МКУ товари можуть вважатися помилково ввезеними на митну територію України, якщо перевізником або одержувачем буде доведено, що ввезення цих товарів не є результатом навмисних дій чи грубої недбалості.

Повернення товару також здійснюється в режимі «реекспорту», ​​але підприємству слід довести, що така поставка не була результатом навмисних дій чи грубої недбалості, інакше посадовим особам підприємства така помилка може загрожувати накладенням штрафу від 500 до 1000 нмдг або конфіскацією товару на підставі ст. 340 «Недекларування товарів, транспортних засобів» МКУ.

Марина Тарасова

Документальне оформлення перевезення вантажів   Практика   Продовження Документальне оформлення перевезення вантажів
Практика
Продовження. Початок див. У «ШБ» №№ 21-23 / 2007 р
...

Не у відпустку - у відрядження - на конференцію за кордон   № 22 (2 Не у відпустку - у відрядження - на конференцію за кордон
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв'язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність».
Службова ...

Доставка товару покупцям   № 22 (2 Доставка товару покупцям
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому...

Як такі операції будуть відображені в бухгалтерському та податковому обліку?