Категории

Cуществуют следующие способы оплаты за занятия:

  • Абонемент на 8 посещений (срок действия 1 месяц) - 300 грн.;
  • Абонемент на 4 посещения (срок действия 1 месяц) - 200 грн.;
  • Абонемент на 12 посещений(срок действия 1 месяц) - 400 грн.;
  • Разовое посещение - 60 грн.
(ДЛИТЕЛЬНОСТЬ ЗАНЯТИЙ ПО 1,5 ЧАСА)

Непромисловий персонал: функції і роль даних співробітників, плюси і мінуси різних категорій (відео)

  1. Хто входить в дану категорію?
  2. Функції і роль даних співробітників
  3. Плюси і мінуси різних категорій
  4. Соціальні функції працівників

Наше деловое партнерство www.banwar.org

Що таке «непромисловий персонал»? Співробітники будь-якого підприємства, фірми діляться на виробничий і невиробничий штат. До складу промислового (або виробничого) персоналу входять ті, хто безпосередньо зайнятий у виготовленні продукції чи наданні послуг, на яких спеціалізується підприємство.

До складу промислового (або виробничого) персоналу входять ті, хто безпосередньо зайнятий у виготовленні продукції чи наданні послуг, на яких спеціалізується підприємство

Хто входить в дану категорію?

До непромислового персоналу відносяться працівники, зайняті забезпечує виробництво діяльністю і не виробляють основну продукцію або послуги. До невиробничих персоналу належать особи, зайняті в транспортній, проектної, будівельної сфері в тому випадку, якщо будь-яка з цих сфер діяльності не є для фірми основний. Крім того, сюди входять особи, зайняті в житлово-комунальній сфері, ремонтники, робочі складів, їдалень, відділів професійного навчання та підвищення кваліфікації, персонал сільськогосподарських підсобних підприємств, що знаходяться на балансі промислового об'єкта, співробітники медичних установ, спортивних організацій, клубів і гуртків, дитячих садків, бібліотек та інших культурних установ.

У число непромислового персоналу входять і ті, хто задіяний в організації охорони підприємства У число непромислового персоналу входять і ті, хто задіяний в організації охорони підприємства. До невиробничих персоналу для конкретного підприємства відносяться навіть ті працівники, які промислово випускають непрофільну продукцію. Прикладом може служити підсобне сільськогосподарське виробництво, що належить заводу з виробництва металопрокату. Всі разом це називається інфраструктурою підприємства.

Як можна бачити з наведеного переліку, напрямки діяльності співробітників, зайнятих у невиробничій сфері, досить різноманітні. Це тягне за собою додаткові витрати.

Функції і роль даних співробітників

Інфраструктура підприємства складається з виробничої і соціальної частин. Виробнича інфраструктура - це ті підрозділи, які безпосередньо не пов'язані з виготовленням продукції. Однак вони забезпечують безперебійне функціонування підприємства. Забезпечення виробництва сировиною, електроенергією, транспортом, організація зберігання та збуту продукції, обслуговування устаткування - ось приблизний список функцій, які виконуються виробничою інфраструктурою. Правильна організація виробничої інфраструктури веде до зниження витрат, підвищення продуктивності праці. Як наслідок, це ще і призводить до підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається.

Невиробничий штат включає в себе такі категорії працівників, як офіс-менеджери, секретарі, економісти, фінансисти, юристи, фахівці в області інформаційних технологій, кур'єри, водії і т Невиробничий штат включає в себе такі категорії працівників, як офіс-менеджери, секретарі, економісти, фінансисти, юристи, фахівці в області інформаційних технологій, кур'єри, водії і т.д. Більшість з них - це ті співробітники, які вступають в безпосередній контакт з клієнтами, сторонніми організаціями. Їх професіоналізм, акуратність і точність у виконанні своєї роботи, культура спілкування створюють уявлення про організацію в цілому, є важливою складовою частиною іміджу компанії.

Соціальна інфраструктура створюється для забезпечення гідних умов праці працівникам, зайнятим на виробництві. Соціальна інфраструктура підвищує мотивацію працівників.

Підбір висококваліфікованих співробітників, утримання їх на підприємстві стали в даний час однією з найважливіших складових успіху економічної діяльності підприємств.

Дефіцит кваліфікованих робітничих кадрів, який відчувають сьогодні багато підприємств, викликаний недавніми подіями в нашій історії. Старше покоління робітників поступово втрачає працездатність, залишає робочі місця, а заміни серед молоді через певні труднощів в економіці країни підготовлено не було. Учні випускних класів планують навчатися далі, популярність вищої освіти значно зросла за останні роки. Тому залучення кваліфікованих робітничих кадрів набуває найважливіше значення для організації виробництва.

Плюси і мінуси різних категорій

Робочі спеціальності мають і ряд переваг: Робочі спеціальності мають і ряд переваг:

  • для отримання робочої спеціальності не потрібно тривале навчання;
  • робочі спеціальності завжди затребувані на ринку праці;
  • заробітна плата зберігається на стабільному відносно високому рівні.

Престиж таких спеціальностей невисокий, що тягне за собою і низьку популярність.

Зберігається і навіть зростає потреба і в кваліфікованих фахівцях, які мають вищу професійну освіту.

Якими ж способами можна зробити робоче місце привабливим для кваліфікованого персоналу? Перш за все на вибір працівником тієї чи іншої компанії-роботодавця впливає її імідж. В очах працівника він складається з двох складових: власних вражень, в тому числі отриманих із засобів масової інформації, і відгуків працюють і колишніх співробітників конкретної організації. Привабливість робочого місця визначається умовами праці, заробітною платою, системою заохочень і пільг.

Соціальні функції працівників

І тут величезну роль грає соціальне обслуговування І тут величезну роль грає соціальне обслуговування. Залежно від розміру і фінансових можливостей компанії працівникам можуть надаватися пільги з медичного страхування, отримання або придбання житла, надання місць в дитячому саду, організації відпочинку та багато іншого. Чим більше пільг і соціальних гарантій отримує працюючий на підприємстві людина, тим менше він захоче втратити їх при звільненні. Це відноситься не тільки до робітників, але і до фахівців з вищою освітою. Послуги і пільги соціального характеру забезпечують зацікавленість працівників в економічному процвітанні підприємства.

У сучасних умовах тільки великі компанії можуть дозволити собі утримувати додаткові підрозділи, які виконують соціальні функції.

Стабільно працюють підприємства малого бізнесу замінюють соціальну інфраструктуру «кошиком бонусів», що дає можливість працівникові в залежності від посади, стажу, результатів праці придбати деякий набір соціальних пільг. Зазвичай це медична страховка, отримання додаткової освіти, оплата спортивних занять.

Персонал, зайнятий у забезпеченні випуску і реалізації продукції, проте необхідний і малим підприємствам.

Однак не можна розглядати соціальну інфраструктуру як подарунок роботодавця своїм співробітникам. Компанія зацікавлена ​​в підвищенні кваліфікації своїх кадрів.

Однією з функцій соціальної інфраструктури є створення комфортних та безпечних умов праці, санітарно-гігієнічний облаштування та обслуговування робочого місця Однією з функцій соціальної інфраструктури є створення комфортних та безпечних умов праці, санітарно-гігієнічний облаштування та обслуговування робочого місця. Здоров'я працівника - важливий фактор його успішності у виконанні обов'язків.

Виходячи з цього, легко зрозуміти, що стосовно професійних якостей невиробничого персоналу діють такі ж високі вимоги, як і відносно працівників основного виробництва. Найчастіше з міркувань економії різноманітні функції можуть бути покладені на одного співробітника невиробничої сфери.

Ринкова форма господарювання вимагає ретельного планування витрат, в тому числі планування складу і кількості задіяного персоналу.

Кожен підрозділ, кожен співробітник виконують певну функцію. Оплата праці непромислового персоналу здійснюється за рахунок коштів, одержуваних від виробництва. Але, незважаючи на витрати, невиробничі підрозділи і служби необхідні для нормального функціонування підприємства. Тому визначення необхідного мінімального складу невиробничих підрозділів, чисельності зайнятих в них співробітників є найважливішим напрямком оптимізації витрат на виробництво. Засоби, що йдуть на оплату праці непромислового персоналу, непрямим чином включаються в собівартість продукції.

Засобом оцінки витрат на невиробничий персонал є співвідношення кількості вироблених промислових робіт на одного співробітника непромислової сфери. Цей показник має сенс при порівнянні його з аналогічними показниками підприємств-конкурентів або в цілому по галузі. Непромисловий персонал не приносить підприємству прибутку безпосередньо, результат його роботи не можна виміряти в грошовому еквіваленті.

Хто входить в дану категорію?
Хто входить в дану категорію?
Якими ж способами можна зробити робоче місце привабливим для кваліфікованого персоналу?