Лідер-Пресс - Так, городки - це і сила, і спритність, і сміливість
Наше деловое партнерство www.banwar.org
У п'ятницю, 25 травня, на території спорткомплексу «Шахтар» повинен був, як вказувалося в програмі заходів, присвячених Дню хіміка, стартувати турнір з городкового спорту. Особливих ілюзій не будував. Однак думав, що людина двадцять збереться вже точно. Зібрався десяток ...
Для початку трохи історії. Містечка - російська народна спортивна гра. У цій грі необхідно з певних відстаней «вибивати» метанням біти «міста» - фігури, складені з п'яти дерев'яних циліндрів, званих «містечками» або «рюхамі». Виникнення городошного спорту відносять приблизно до середини вісімнадцятого століття. А до початку дев'ятнадцятого гра вже стала дуже популярною у всіх містах і селах Російської імперії. Досить сказати, що проводити час за таким заняттям любили письменники Толстой, Андрєєв, Горький, співак Шаляпін, музичний критик і композитор Стасов, академік Павлов, радянський воєначальник Ворошилов і багато інших відомих особистостей.
... Майданчик для містечок знайшов за характерними звуками - сильним ударам біт про бортик. На майданчику не поспішаючи розминалися з десяток спортсменів, в основному, літнього віку. Але будь спортсменів! Справжніх фанатів містечок, які займаються цим видом спорту чи не всю, так би мовити, свідоме життя!
- Нині виповниться п'ятдесят років городкового спорту в Солігорськ, - повідав головний суддя турніру Олександр Пилипович Олександрович. - О-о-о, раніше грою в городки в нашому місті займалися масово. Уявіть собі: команди на змагання, які включалися в цілорічну спартакіаду «Білоруськалій», виставляли всі основні і допоміжні підрозділи підприємства. За п'ять чоловік і одному запасному!
- Воно й зрозуміло: адже самі керівники цих підрозділів любили в тих змаганнях брати участь, - вступає в розмову інший ветеран городошного спорту в столиці білоруських шахтарів Борис Седанов. - Скажімо, директор 3-го рудоуправління Жевжик, начальник РМЦ Глазачев та інші.
До речі, зачинателем активного культивування містечок в Солігорськ називають того самого Олександра Олександровича. Колись він приїхав сюди тренером в другу футбольну команду «Білоруськалій», яка звалася «Гірник». А паралельно привернув безліч працівників підприємства до занять в городки спортом. З ініціативи Олександра Пилиповича була побудована і спеціальний майданчик для гри в городки. У 1979 році тут проводився навіть чемпіонат Радянського Союзу з цього виду сорту!
- Приїхали спортсмени з усіх куточків СРСР, - з відтінком ностальгії згадує Олександрович. - Команда «Білоруськалій» брала участь в змаганнях як би поза конкурсом. І зайняла друге місце в своїй групі! Ось як було! Так що чемпіонат Союзу ... У 1995 році тут проводився юнацький чемпіонат Європи з городкового спорту!
За час активного розвитку гри в городки в Солігорськ шість чоловік стали майстрами спорту. Один з них - 81-річний Олексій Зонин - і цей турнір, присвячений Дню хіміка, не пропустив. Чи не пропустив його і Валерій Хомич, який виконав норматив і отримав майстра спорту вже в чотирнадцять років.
- А ще он дві милі дами прийшли взяти участь в турнірі, - посміхається Олександр Пилипович. - Проводити його будемо по двом віковим групам: до 60-ти років - це наша «молодь», і після 60-ти. В суботу у нас буде другий день. Може, тоді збереться більше ...
Було захоплююче спостерігати, як той же Олексій Зонин і інші ветерани одним кидком біти змітали все рюхі, побудовані в хитромудрі фігури. Так, городки - це і сила, і спритність, і влучність. А ще неймовірний азарт! Тобто саме те, що могло б захопити нинішню молодь, організуй хтось відповідну секцію. Навчити ж хлоп'ят премудростям гри є кому.
Сергій КВІТКЕВІЧ
фото автора