Категории

Cуществуют следующие способы оплаты за занятия:

  • Абонемент на 8 посещений (срок действия 1 месяц) - 300 грн.;
  • Абонемент на 4 посещения (срок действия 1 месяц) - 200 грн.;
  • Абонемент на 12 посещений(срок действия 1 месяц) - 400 грн.;
  • Разовое посещение - 60 грн.
(ДЛИТЕЛЬНОСТЬ ЗАНЯТИЙ ПО 1,5 ЧАСА)

Кудрін: примус бізнесу до інвестицій підвищує ризики

Наше деловое партнерство www.banwar.org

Як заявив глава Рахункової палати в ексклюзивному інтерв'ю Business FM, він сподівається, що рішення з приводу того, в які саме проекти належить вкладати компанії, залишиться за бізнесом Як заявив глава Рахункової палати в ексклюзивному інтерв'ю Business FM, він сподівається, що рішення з приводу того, в які саме проекти належить вкладати компанії, залишиться за бізнесом   Фото: Михайло Терещенко / ТАСС   Частина 1   Частина 2   Санкції, курс рубля, надприбутки компаній і пенсійна реформа - всі ці теми обговорили глава Рахункової палати Олексій Кудрін і головний редактор Business FM Ілля Копелевіч в кулуарах Московського фінансового форуму

Фото: Михайло Терещенко / ТАСС

Частина 1

Частина 2

Санкції, курс рубля, надприбутки компаній і пенсійна реформа - всі ці теми обговорили глава Рахункової палати Олексій Кудрін і головний редактор Business FM Ілля Копелевіч в кулуарах Московського фінансового форуму.

Сьогодні було багато спільних виступів, програмних, в цілому оптимістичних. Є одне враження, що зараз максимально скидається з рахунків політична складова. Так, на мій погляд, виглядає з боку, тим більше в ці дні, коли політичний фон загострився ще більше, і є загальні відчуття, що якихось нових витків санкцій не уникнути. На ваш погляд, які сценарії слід враховувати і уряду, і бізнесу, і населенню?

Олексій Кудрін: Можливість санкцій, звичайно, існує, тим більше що американські санкції, які були введені 27 серпня по справі Скрипаль, мають другий етап, через три місяці. І ті опції, які присутні і з яких обиратимуть, більш-менш позначені, вони можуть бути більш м'якими або більш жорсткими. Якщо будуть обмеження в розрахунках з американськими банками наших державних банків, це помітний удар, це вплине і на темпи зростання, і на інвестиції. Тому сьогодні ця невизначеність існує, тим більше коли з'являються нові дані з Великобританії по цій справі, які, звичайно, нервують ринок. Цей фактор потрібно брати до уваги, він все-таки забирає у нас частина приросту ВВП, потрібно віддавати собі звіт.

Головний відповідь повинен бути, перш за все, в розвитку своєї економіки і конкуренції у нас, підтримки підприємця. У нас економічне зростання все одно на 80% забезпечується приватними інвестиціями, включаючи «Роснефть» і «Газпром», хоча вони не дуже приватні, але більше 50% або близько 50% все одно це приватні інвестиції. І тому ми повинні розуміти, що для цього сектора потрібні якісь додаткові умови для того, щоб боротися з цими невизначеностями і ризиками. Я вважаю, у держави є резерви і можливості скоротити адміністративне навантаження, збільшити прозорість у своїх рішеннях. Це б підтримало бізнес.

Якісь заходи тут повинні бути дуже обмежені, тому що всі вони, на жаль, завжди чутливі і для нас. Ось чому ситуація залишається непростою. На жаль, і західні інвестори, і частково російські миряться з тим, що, скоріше, ця невизначеність, ці санкції зберігаються надовго, а вже нам доводиться з цим змиритися і створювати свої програми розвитку, інвестицій з урахуванням цих обмежень.

Я вам, можливо, зараз сформулюю страх більш конкретний, який відноситься до цієї осені, а ви на нього, якщо можете, дайте відповідь. Страх найжорсткішого варіанту санкцій, який значно, кажучи науковою мовою, обмежить наші можливості експорту, призведе до значних втрат експортної виручки, що поряд з відтоком капіталу вдарить по курсу рубля, що, в свою чергу, призведе до зростання інфляції і до можливості руйнування тієї макроекономічної стабільності, за яку ми чіпляємося і тримаємося - поки успішно тримаємося. Але чи витримає вона удари такого масштабу?

Олексій Кудрін: Зараз не можна забігати вперед. В принципі, я думаю, що ті варіанти санкцій, які можуть бути в цьому році або на початку наступного року, наша макроекономічна політика витримає. Загалом, я не очікую якихось катастрофічних кроків для нашої економіки.

У тому числі якихось різких коливань курсу рубля, який і бізнес, і економіка дуже болісно сприймають.

Олексій Кудрін: Коливання можливі, але ми зараз знаходимося в стані коливання.

На ваш погляд, не варто було б нашим фінансовій владі - бо рівень занепокоєння дуже високий, занепокоєння навіть не те слово - задати якісь заспокійливі параметри?

Олексій Кудрін: Поки не варто. По-перше, більшість розрахунків російських громадян в рублях, тому розрахунки в доларах або курс долара турбують тільки для імпортних комплектуючих і тих товарів, які пов'язані з імпортними комплектуючими. У нас не всі громадяни можуть купувати імпортні товари. На жаль чи на щастя, у багатьох товарах є певна складова імпортних комплектуючих, це неминуче в сучасному світі, тому певне зростання цін, що не можна порівняти з тим, що колись було, можливий. У цьому сенсі це найбільші витрати, які понесуть наші громадяни. Зазвичай наші громадяни реагують зменшенням на якийсь час покупок товарів тривалого користування. У цьому сенсі це вплине на економічне зростання. Тільки такого роду я бачу вплив. Повторюю, вони не будуть якимись непереборними, катастрофічними, такого немає.

Друга сторона розвивається історії з санкціями. Спочатку наш перший віце-прем'єр Антон Силуанов цілком офіційно заявив, що використання національних валют замість долара в експортно-імпортних розрахунках стає офіційним завданням російського уряду, зараз все це повторюється. На ваш погляд, наскільки це реалістично, в які терміни і з якими країнами, взагалі який може бути ефект? Заходи, які обговорюються в Радбезі в плані протидії санкціям, теж це охоплюють, там навіть є конкретні розшифровки включати це в договір. Інше питання, хто буде ці договори підписувати з іншого боку.

Олексій Кудрін: Розрахунки в національних валютах можна розширити, і їх частку треба збільшувати. В принципі, в умовах, що склалися - санкцій, міжнародної напруженості - нам корисно збільшити частку розрахунків в національних валютах. Я до останнього часу вважав, що це має відбуватися еволюційним шляхом, оскільки все одно розрахунки в доларах і євро дешевше всім учасникам розрахунків. Ці валюти більш стабільні, тому розрахунки в них більш ліквідні, тобто ви можете за будь-який товар розплатитися доларом, товар будь-якої країни, будь-якої компанії. Рублями ви не можете розплатитися з компаніями будь-якої країни і за будь-який товар. Значить, вам потрібно буде шукати якісь інші схеми через інші товари, через інші валюти, а це додаткові витрати. Тому розрахунки в національних валютах - це додаткові витрати для нашого бізнесу, це зменшення прибутку, це зменшення інвестицій. Ми всі повинні розуміти. Але сьогодні це, з іншого боку, підвищує безпеку наших розрахунків, їх меншу залежність від санкцій, тому нам доведеться цю ціну платити - додаткові витрати в обмін на захищеність і більш стабільні розрахунки з нашими партнерами.

Уряд і Центральний банк можуть, на ваш погляд, примусовим шляхом змушувати компанії переходити на такі розрахунки? Наприклад, просто сказати «Газпрому», який в основному продає газ в Європу і його партнери отримують виручку в євро, що ви більше не повинні розраховуватися в доларах і отримувати долари, як зараз.

Олексій Кудрін: Я думаю, звичайно, уряд має такі права. Потрібно розуміти, що в «Газпромі» 50% частка приватних інвесторів, акціонерів, в тому числі іноземних. Звичайно, це вплине на котирування акцій, на позиції або заробітки акціонерів. Ми повинні це розуміти. Я б бачив, що розрахунки повинні збільшуватися, скоріше, еволюційним, економічним шляхом. По-друге, «Газпром» немає необхідності обмежувати ...

Я просто навів приклад, можна ж і на інші сектори поширити.

Олексій Кудрін: «Газпрому» немає необхідності зменшувати розрахунки, поки розрахунки ніхто не обмежив, тим більше Росія потребує золотовалютних резервах, в тому числі і в доларах, і в євро, в силу того, що нам цілий ряд компонентів і технологій потрібно купувати в доларах і в валюті, і в євро. Ось чому поспішати не треба, а потрібно ставитися гнучко. Тобто потрібно підвищити частку національних валют, але не намагатися зараз відразу все перевести в національні валюти. Це просто буде дуже дорого і невигідно російським компаніям.

Ще одна новина, яка тут, на панелі, прозвучала, ви самі зачепили цю тему як негативно вплинула на бізнес-середовище, - ідея про вилучення надприбутки у тих компаній, у яких вона з'явилася. Антон Силуанов це підхопив і, як мені здалося, поставив крапку в цій суперечці. Причому він сказав не тільки те, що не буде ніякого вилучення надприбутків, а й замість вилучення теж нічого не буде, не буде примусових інвестицій в потрібні сектора. На ваш погляд, ця суперечка дійсно закінчений і питання знято з порядку сьогодні чи ще ні?

Олексій Кудрін: У частині непідвищення податків або в частині вилучення закінчений, і точка поставлена. Вона поставлена ​​ще приблизно два тижні тому на нараді в РСПП, в якому брав участь і помічник президента Бєлоусов, і перший віце-прем'єр Силуанов, точка з приводу вилучення надприбутків поставлена. Але замість цього обговорюється використання цих ресурсів приватних компаній на інвестування ряду проектів, які будуть узгоджені. Таким чином, ми бачимо якесь зв'язування, покладання нових зобов'язань на приватний сектор, які носять неринковий характер. Тому я сьогодні про це сказав як не про те, що хтось збирається вилучати ці надприбутки, а що, по-перше, сам порядок внесення цієї ідеї, ініціативи стався після того, як була обговорена урядом і прийнята податкова політика на найближчі три роки і навіть шість років, і раптом був цей вкидання. Це говорить про непослідовність кроків влади, цього треба уникати. А друге - те, що ще не завершилося - це покладання нових певних умовних зобов'язань, або непрямих зобов'язань, на приватні компаній. Це, звичайно, підвищує невизначеність, обмежує можливі прибутки компанії, тому що так би вони вкладали в ті галузі, які вони вважають потрібними, а в даному випадку їм кажуть, що потрібно уточнити ці інвестиції.

Зараз звучало, що ми тільки хочемо допомогти.

Олексій Кудрін: Це не прозвучало або не цілком ясно прозвучало поки. Сподіваюся, що компаніям все-таки буде дозволено вкладати в ті проекти, які вони самі вважають [необхідними], і просто ці запропоновані проекти будуть запропоновані, але все-таки компанії будуть вирішувати, вкладати або не вкладати. Якщо це рішення залишиться за компаніями, тоді, я вважаю, ризики подолані і все закрито. Але якщо все-таки компаніям буде умовно-примусово запропоновано вкладати в якісь проекти, то це підвищує ризики невизначеності в нашому, російському, регулювання і може обмежити прибутки цих компаній.

Пенсійна реформа. Скільки існує Business FM, ми неодноразово транслювали ваші висловлювання, ви багато років готували всіх навколо до того, що це станеться рано чи пізно, безумовно, брали участь у багаторічній розробці того, що зараз здійснюється. Чи чекали ви настільки потужною негативною реакції громадської думки на це і чи можна було б, на ваш погляд, як-то упакувати цю реформу трохи іншим чином?

Олексій Кудрін: По-перше, я вважаю, що так, можна було б так її подати, щоб знизити негативні емоції. Я, на жаль, не мав відношення до розробки цих конкретних документів, до їх внесення, хоча я завжди сприяв цьому, говорив про це, і Центр стратегічних розробок зробив свій прогноз і сценарій, чому це треба робити. Повторюю, можна було б краще пояснити. Я сьогодні вважаю, що всі пенсіонери - а їх 40 мільйонів - виграють. Адже йдеться про ускладнення тим, хто тільки готується до пенсії, хто в найближчі роки міг би вийти на пенсію, але йому доведеться відкласти це на один, два або три роки. А пенсіонери-то виграють, всі ці кошти перерозподіляються на користь пенсіонерів. І в цьому сенсі, здавалося б, пенсіонери повинні були підтримати, але, мабуть, вони не дуже відчувають цих гарантій, щось їм не роз'яснено.

Друге: я думав, точно підтримає молодь, тому що вони в меншій мірі зараз думають про пенсії, і це їх менше турбує, в той же час бізнес, припустимо, розуміє, що якщо не підвищувати пенсійний вік, то повинні підвищуватися податки. З метою недопущення зростання податків потрібно в тому числі підвищувати пенсійний вік в силу того, що цих коштів не вистачатиме для підтримки нормальних пенсій. У цьому сенсі бізнес теж саме повинен був підтримати і роз'яснити це, всі повинні були б відчувати, що це потрібна країні міра. Але цього не сталося, тому це довелося робити самому президенту, давати такі роз'яснення. Ось чому я думаю, що це неминуче, але можна було краще підготуватися. Але до виборів - як парламентських, так і президентських - ніхто це питання не хотів піднімати. Все-таки треба було якось вести дискусію.

Може бути, щось можна ще поправити, щоб громадська думка краще це розуміло? Наприклад, прив'язати періоди нових зрушень виходу на пенсію до реальних досягнень в зростанні тривалості життя, гарантувати, показати в законі, що мета цієї операції - не зекономити бюджетні гроші, а всього-на-всього не витратити більше і забезпечити більш старше покоління?

Олексій Кудрін: На ​​цьому етапі цей захід вже не провести. Якби ми починали в 2008 році, в період кризи, підвищувати пенсійний вік - це серйозно обговорювалося, але тоді не було прийнято рішення - то тоді, можливо, цей захід суміщення з підвищенням тривалості життя була б як один з елементів більш ясного розуміння. Але з тих пір тривалість життя серйозно підвищилася, а пенсійний вік не підвищився, і пов'язувати це з новим етапом підвищення тривалості життя, мені здається, вже не можна. По-перше, це не гарантовано, все-таки від багатьох обставин залежить, в той час як пенсія повинна бути гарантована і досить висока. Ось чому цей маневр все одно потрібно робити. Це з одного боку.

І друге: ті параметри, які оголосив уряд, а саме пенсія до 20 тисяч при прогнозованій низької інфляції близько 4% за всі роки, це вже досить висока планка. Вона як раз призводить до того, що в реальному вираженні це [підвищення] на 10%, тобто понад інфляції 10%. За ці роки, таким чином, життя пенсіонера покращиться в середньому на 10%, але це якраз говорить про те, що вся економія піде на підвищення пенсій. Це наші розрахунки показують. Тобто тут вже можна бути впевненим, що економія не буде використана на інші цілі.

Ця ідея не доведена до громадської думки, можу вам сказати точно, я спостерігаю за соціальними мережами.

Олексій Кудрін: Наш розрахунок це показав. Більш того, з урахуванням заходів президента, може, навіть доведеться доплатити.

Рахункова палата. Тут у вас величезні плани. Ви вже на Петербурзькому форумі сказали, що ефективність бюджетних витрат треба оцінювати по-іншому: не по точній відповідності куплених стільців або табуреток, які були вказані в завданні, а за ефектом, досягнутому в результаті проведених бюджетних витрат. Ви могли б зараз якось конкретизувати цю дуже непросту думку, як її трансформувати в нормативи? Чи можливо це трансформувати в нормативи?

Олексій Кудрін: Так, звичайно. Це робиться, але аудит навіть недостатньо встигає за деякими кроками. Наприклад, бюджетним установам вже дається держзамовлення, тобто не просто витратити гроші на вузи або школи, а на підготовку фахівців, на проведення операцій. І ми повинні через якість кінцевого результату і здоров'я людей або навчання або якості освіти оцінювати ефективність цих витрат. У цьому сенсі це непрості методики, вони теж розроблялися ...

А по конкретній школі це можна зробити або вони якісь інтегральні?

Олексій Кудрін: З часом так, зможемо це робити і по конкретній школі, більш того, по конкретним лікарням. Уже є такі приклади, коли ми знаємо, скільки витрачено грошей, скільки людей проліковано, що вийшло, чи є рецидиви, чи є ускладнення, чи поліпшилося в цілому здоров'я цього контингенту, ці оцінки вже навіть присутні, але це потрібно перевести і в оцінку Рахункової палати, в оцінки цих установ. І зробити це не в відношенні окремої установи, окремої програми, а в цілому розклавши все гроші на такого роду оцінки або показники.

Я приведу популярний приклад - театральну справу. Гроші фактично, як вже визнають самі фігуранти справи, неправильно витратили з фінансової точки зору. Вони кажуть: ми зробили весь результат, який у нас заборонений. Той підхід, про який ви зараз говорили, вважав би тоді ці витрати виправданими чи ні?

Олексій Кудрін: Відразу можна відповісти, тому що це залежить і від процедур контролю. Все-таки там були в деяких випадках фіктивні договори. Просто потрібно спростити, щоб не довелося створювати фіктивні договори, тобто одним звітувати, а, по суті, гроші йшли на інші цілі. Це треба уникнути, тому я думаю, що вдосконалення бюджетного законодавства дозволить не робити таких непотрібних штучних кроків.

І Небезпечна маніпуляцій. Як ви думаєте, скільки часу у вас займе, щоб створити цю нову нормативну базу для оцінки ефективності державних витрат?

Олексій Кудрін: До перших результатів - рік, але в середньому, я думаю, треба від двох до трьох років, щоб ця система запрацювала у всіх напрямках. Але в ручному режимі, в пілотному, ми будемо це робити вже навіть в найближчі півроку.

Дякуємо.

Додати BFM.ru в Ваші джерела новин?

На ваш погляд, які сценарії слід враховувати і уряду, і бізнесу, і населенню?
Але чи витримає вона удари такого масштабу?
На ваш погляд, не варто було б нашим фінансовій владі - бо рівень занепокоєння дуже високий, занепокоєння навіть не те слово - задати якісь заспокійливі параметри?
На ваш погляд, наскільки це реалістично, в які терміни і з якими країнами, взагалі який може бути ефект?
Уряд і Центральний банк можуть, на ваш погляд, примусовим шляхом змушувати компанії переходити на такі розрахунки?
На ваш погляд, ця суперечка дійсно закінчений і питання знято з порядку сьогодні чи ще ні?
Чи чекали ви настільки потужною негативною реакції громадської думки на це і чи можна було б, на ваш погляд, як-то упакувати цю реформу трохи іншим чином?
Може бути, щось можна ще поправити, щоб громадська думка краще це розуміло?
Ви могли б зараз якось конкретизувати цю дуже непросту думку, як її трансформувати в нормативи?