Наше деловое партнерство www.banwar.org

Дебет-Кредит № 38 (17.9.2007)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Зарахування зустрічних однорідних вимог (взаємозалік) - досить зручний спосіб «закритися» за розрахунками з контрагентом. Сподіваємося, викладена нижче інформація дозволить читачу сміливіше застосовувати цей спосіб припинення зобов'язань у своїй господарській діяльності.

Правова природа заліку

Згідно ч. 1 ст. 601 ЦК, «зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги». Покажемо на прикладі, як відбувається залік. Почнемо з простої ситуації.

Приклад 1 Підприємство «А» заборгувало підприємству «Б» 10 тис. Грн за поставлену продукцію. А підприємство «Б» заборгувало підприємству «А» таку ж суму за надані послуги. Щоб не «ганяти» кошти, підприємство «А» і «Б» складають акт про залік зустрічних однорідних вимог, з моменту підписання якого грошові зобов'язання сторін припиняються.

Такий акт - це угода (угода), вчинення якої матиме наслідком припинення зобов'язання повністю або частково.

Зразок акту заліку см. На с. 31. Зазвичай в ньому відображають обсяги взаємної заборгованості і підстави її виникнення. Тому даний документ грає одночасно роль акту звірки заборгованостей (окремо складати акт звірки не потрібно) і угоди про взаємозалік такої заборгованості.

Особливо обережних читачів заспокоїмо: відсутність у договорі умови про можливість взаємозаліку не забороняє припинити зобов'язання заліком.

Які вимоги можна зараховувати?

Поговоримо про залік, як він розуміється в ст. 601 ЦК. Умовно будемо називати його «класичним» зарахуванням. Далі читач побачить, що існують і нестандартні способи заліку.

Як випливає зі змісту наведеної ч. 1 ст. 601 ЦК, заліком можна припинити тільки зобов'язання, в яких вимоги є:

а) зустрічними;

б) однорідними;

в) такими, термін виконання яких настав, або ж якщо цей строк не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зупинимося на цих ознаках докладніше. Але спочатку зробимо невеликий екскурс в теорію зобов'язального права.

У ч. 1 ст. 509 ГК сказано, що «зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та інше. П.) Або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ». Візьмемо договір комісії на продаж товару. Цей договір породжує кілька зобов'язань. Для зручності виділимо два з них:

1) зобов'язання щодо передачі комітенту (замовнику) виручки після продажу товару;

2) зобов'язання з відшкодування комісіонеру (виконавцю) витрат, пов'язаних з продажем товару. У першому зобов'язанні кредитором є комітент, оскільки він має право вимагати від комісіонера передачі йому виручки від продажу товару третій особі, а комісіонер, як боржник, зобов'язаний сплатити ці кошти. Зате по другому зобов'язанням боржником виступає вже комітент, який повинен відшкодувати комісіонеру понесені ним витрати, а комісіонер має право вимоги.

В обох цих зобов'язання одна зі сторін має право вимоги по відношенню до іншої. Більш того, ми маємо справу із зустрічними вимогами: комітент, який виступає кредитором по одному зобов'язанню, у другому зобов'язанні виступає вже боржником. Також ці вимоги однорідні, адже як комітент, так і комісіонер повинні іншій стороні гроші.

Відображення заліку в обліку

При відображенні заліку зустрічних однорідних вимог в бухгалтерському обліку слід розуміти, що змістом господарської операції є залік власної кредиторської заборгованості підприємства перед контрагентом в рахунок його дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

При відображенні цієї операції в податковому обліку нагадаємо, що залік зустрічних однорідних вимог є другою подією в розрахунках для кожного з контрагентів, оскільки вимоги виникають після того, як відбулася поставка товарів, робіт, послуг покупцеві. Тому валові доходи або витрати при такому заліку у сторін - учасників взаєморозрахунків не виникатимуть. Крім того, ця операція не обкладається ПДВ, оскільки не підпадає під дію п. 3.1 Закону про ПДВ (немає об'єкта оподаткування).

Відображення в обліку зарахування зустрічних однорідних вимог у підприємства «А» за умовами прикладу 1 показано в таблиці 1.

Наведемо ще один приклад зобов'язань і з'ясуємо, чи придатні вони для заліку.

Приклад 2 Підприємства «Астіка +» і «Астіка Лтд.» Мають одного власника. Підприємство «Настика» - їх контрагент. У нього борг перед підприємством «Астіка +» за придбаний товар. А підприємство «Астіка Лтд.» Заборгувало підприємству «Настика» за надані останнім послуги.

На відміну від прикладу 1, в цьому прикладі маємо справу із зобов'язаннями, які не можуть бути припинені «класичним» зарахуванням (на підставі ст. 601 ЦК). Вимоги за цими зобов'язаннями однорідні (грошові), але вони жодним чином не зустрічні (хоча власник у підприємств «Астіка +» і «Астіка Лтд.» Один, ці підприємства все ж відокремлені в майновому і організаційному плані суб'єкти правовідносин). Однак такі зобов'язання можуть бути припинені шляхом укладення так званої угоди про погашення взаємних зобов'язань, але вже на підставі ст. 604 ГК.

Облік погашення взаємних зобов'язань

На підставі наведеного вище прикладу визначимо зміст господарської операції.

За тристоронньої угоди про погашення взаємних зобов'язань заборгованість ТОВ «Астіка Лтд» перед ТОВ «Настика» буде зарахована в якості погашення дебіторської заборгованості ТОВ «Настика» перед ТОВ «Астіка +» за поставлений товар. І за вказаними розрахунками заборгованість сторін буде «закрита» цим погашенням. Датою відображення операції з погашення взаємних зобов'язань є дата підписання сторонами такої угоди.

У податковому обліку погашення взаємних зобов'язань буде так само другою подією в розрахунках для кожного з контрагентів. Валові доходи або витрати при такому заліку у сторін - учасників взаєморозрахунків не виникатимуть.

Приклад заліку вимог шляхом укладення угоди про погашення взаємних зобов'язань в обліку ТОВ «Настика» показаний в таблиці 2.

Наведені в прикладі 2 зобов'язання можна також перетворити у зустрічні, чим нерідко користуються в схемах, де фігурують кілька «своїх» підприємств. Найпростіші способи такого перетворення - цесія (відступлення права вимоги) і делегування (переведення боргу). Зразок договору про переведення боргу см. На с. 32.

Дві ознаки - однорідність і зустрічний характер зобов'язань - ми розглянули. Тепер що стосується третьої ознаки. Припинити заліком можна тільки ті зобов'язання, термін виконання яких настав, або ж якщо цей строк не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Щоб краще зрозуміти, про що йде мова, звернемося до нового прикладу.

Приклад 3 Підприємство «А» отримало товар за договором поставки і має сплатити його підприємству «Б» в термін до 30 листопада 2007 року. А у підприємства «Б» перед підприємством «А» борг за іншим договором, термін погашення якого вже настав. Підприємство «Б» не може наполягати на припиненні зустрічних зобов'язань заліком, так як термін виконання грошових зобов'язань його контрагентом ще не настав. А ось з 1 грудня 2007 року, якщо жодне з підприємств не розрахується, будуть всі підстави для заліку.

Іноді сторони упускають в договорі умова про терміні виконання зобов'язань. Для таких випадків законодавець передбачив спеціальне правило (ч. 2 ст. 530 ЦК): «Якщо термін ... виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги ... ». Цікаво, що ч. 1 ст. 601 ЦК допускає залік зобов'язання (вимоги), термін виконання якого не визначений, в будь-який момент після виникнення такого зобов'язання. Тобто для заліку не обов'язково попередньо поставити вимогу про виконання зобов'язання і чекати сім днів.

Договірної залік. Варіанти «некласичного» заліку

Частина 1 ст. 604 ЦК містить досить лаконічну формулювання: «Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін». Робимо висновок: за домовленістю сторін можна припинити будь-обязательство.1 Принцип свободи договору (а угода про припинення зобов'язання - це теж договір), зафіксований в ст. 3 Кодексу, підтверджує цей висновок.

1 Законодавство може передбачати випадки, коли залік не допускається навіть при наявності на те волі обох сторін. Як приклад - ч. 2 ст. 144 ЦК, згідно з якою «не допускається звільнення учасника ТОВ від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства».

Отже, при наявності на те волі обох сторін, вони можуть припинити зобов'язання в будь-який момент і не повинні шукати для цього формальних підстав. Тобто сторони можуть проігнорувати передбачені в ч. 1 ст. 601 ГК передумови заліку і припинити взаємозаліком, наприклад, зобов'язання, термін виконання яких ще не настав.

Також за домовленістю сторін можуть бути припинені зобов'язання з неоднорідними вимогами (зустрічні вимоги про сплату коштів і постачання товару і т. П.). Це навіть більше схоже не на залік, а на припинення зобов'язань взаємним прощенням боргу (ст. 605 ЦК).

Ми описали договірної залік, правовою підставою якого є ст. 604 ГК. Замислимося: чи не втрачається чи практичне значення заліку, як воно розуміється в ч. 1 ст. 601 ГК? Вважаємо, що немає. По-перше, правила цієї статті розкривають правову природу і механізм «класичного» заліку і тим самим демонструють суб'єктам цивільних відносин досить зручний спосіб припинення зобов'язань. По-друге, тільки при наявності передбачених в цій статті Кодексу ознак зобов'язань (вимог) можливий їх залік в односторонньому порядку. Поговоримо про це докладніше.

Залік на вимогу однієї зі сторін

Частина 2 ст. 601 ЦК передбачає, що «залік зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін». Погодьтеся, смислове навантаження цієї правової норми незначна. Це тому, що норма сформульована невдало. Набагато краще про це сказано в ГК (ч. 3 ст. 203): «Для зарахування досить заяви однієї сторони».

Отже, якщо є зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, термін виконання яких настав або не встановлений взагалі або визначений моментом витребування, одна зі сторін може припинити ці зобов'язання повністю або частково (в залежності від обсягу вимог) в односторонньому порядку. Покажемо це на прикладі.

Приклад 4 Підприємство «А» старий борг перед підприємством «Б» в розмірі 100 тисяч грн, які боржник не планує платити. Підприємство «Б» придбало у підприємства «А» нерухомість вартістю 1 млн грн. Термін оплати нерухомості настав. Підприємство «Б» може заявити (шляхом письмового повідомлення) підприємству «А» про часткове заліку зустрічних вимог і сплатити за нерухомість не 1 млн, а 900 тис. Грн. Зустрічні зобов'язання зі сплати 100 тис. Грн будуть вважатися припиненими з моменту отримання підприємством «А» повідомлення незалежно від наявності у нього бажання провести зачет.1

1 У прикладі не розглядається можливість визнання боргу підприємства «А» безнадійною.

2 Суми, зазначені в акті, - умовні.

Якщо акт про залік зустрічних однорідних вимог, про який йшла мова на початку статті, є двосторонньою угодою, то повідомлення (заяву) про залік - це одностороння угода. Для настання правових наслідків по ній, т. Е. Для припинення зобов'язання, волевиявлення другої сторони не потрібно.

Одностороння угода про залік буде грати одночасно і роль первинного документа, тому буде достатньою документальною основою бухгалтерського і податкового обліку. Не забуваємо і про вимоги до змісту первинних документів (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік і п. 2.4 Положення №88), дотримання яких при оформленні заяви про зарахування не так вже й важко.

Підкреслимо ще наступне: направляти разом з повідомленням (заявою) проект акта заліку і чекати відповіді контрагента не потрібно. З моменту отримання контрагентом повідомлення про залік заявник має всі підстави відображати відповідні наслідки припинення зобов'язань в своєму обліку. Навіть більше: заявник і його контрагент зобов'язані це зробити.

Попутно нагадаємо, що дізнатися про момент отримання контрагентом заяви про зарахування можна з отриманого заявником повідомлення про вручення поштового відправлення.

Якщо вимоги за зобов'язаннями не відповідають ознакам, наведеним у ч. 1 ст. 601 ЦК, такі зобов'язання не можуть бути припинені заліком в односторонньому порядку. Надіслане повідомлення про залік в цьому випадку буде вважатися нікчемним.

Цим способом не можуть бути припинені також зобов'язання, перелік яких подано в ст. 602 ГК (серед них - зобов'язання, за якими минув термін позовної давності).

Зайве пояснювати, що односторонній залік - це крайній захід, і застосовується він тоді, коли з контрагентом не вдається домовитися про оформлення двостороннього акта. Кожен бухгалтер розуміє, що відстояти інтереси підприємства при податковій перевірці легше з двостороннім актом заліку і гарантованим відображенням операції в обох контрагентів, ніж з одностороннім заявою і сумнівами з приводу паралельного відображення операції.

Взаємозалік в ЗЕД

Суб'єкти господарювання, які здійснюють операції у сфері ЗЕД, часто задаються питанням про можливість взаємозаліку з іноземними контрагентами. Сумніви у них виникають, враховуючи існуюче правило «90 днів» (з 01.01.2008 р - 180 днів). Заспокоїмо їх: взаємозалік у сфері ЗЕД можливий. Це визнали навіть податківці, які довгий час заперечували таку можливість і безуспішно судилися з налогоплательщікамі.1

Тим читачам, які цікавляться судовою практикою з даного питання, рекомендуємо, в першу чергу, такі рішення і роз'яснення судів: постанова ВСУ №2-15 / 2542-02 від 17.12.2002 р, постанови ВГСУ № А-13/14 від 14.10 .2004 р і №32 / 460 від 23.03.2005 р, Рекомендації ВГСУ №04-5 / 3360 від 17.12.2004 р

Таблиця 1

Відображення в обліку підприємства «А» заліку зустрічних однорідних вимог (за умовами прикладу 1)

1. Відвантажено фірмою «А» товар покупцеві - фірмі «Б» на суму 12500,00 грн 361 702 12500,00 10416,67 - 2. Відображено податкові зобов'язання з ПДВ за першою подією 702 641 2083,33 - - 3. Отримано товар фірмою «А» від постачальника фірми «Б» на суму 12500,00 грн 281 631 10416,67 - 10416,67 4. Відображено податковий кредит з ПДВ за першою подією 641 631 2083,33 - - 5. Відображено залік зустрічних однорідних вимог на суму 12500,00 грн на підставі акта 631 361 12500,00 - -

Таблиця 2

1. Надано фірмі «Астіка Лтд.» Послуги фірмою «Настика »на суму 12500,00 грн 361 703 12500,00 10416,67 - 2. Відображено податкові зобов'язання з ПДВ за першою подією 703 641 2083,33 - - 3. Отримано матеріали фірмою« Настика »від постачальника фірми« Астіка + »на суму 12500,00 грн 201 631 10416,67 - 10416,67 4. Відображено податковий кредит з ПДВ за першою подією 641 631 2083,33 - - 5. Відображено п гасіння взаємних зобов'язань шляхом укладення угоди про погашення взаємних зобов'язань на суму 12500,00 грн 631 361 12500,00 - -

1 Див., Зокрема, Узагальнююче податкове роз'яснення №450 (зараз вже недійсне) і щодо «свіже» лист ДПАУ від 11.05.2007 р №9433 / 7 / 22-6017.

Нормативна база

Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.99 р №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Положення №88 - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р №88.

Узагальнююче податкове роз'яснення №450 - Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування норм статті 4 Закону України від 23.09.94 р №185 / 94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, затверджене наказом ДПАУ від 03.08.2006 р №450 (втратила чинність).

Дмитро Гарний, «Дебет-Кредит», Олександра Федак

Негрошові Внески в статутний капітал
Суть справи :: Бухгалтерський облік
Статутний капітал (СК) госптовариства оцінюється в грошах. Але реально він наповнюється не тільки ними або цінними паперами, а й майном, яке для новоствореного підприємства стане ОС або ТМЦ, а також майновими правами та нематеріальними активами .....

Питання обліку запасів
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
З початку 2015 року сума податку на прибуток визначається на підставі даних
бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим податківці отримали право перевіряти
правильність ведення бухобліку, правильність і повноту визначення доходів,
витрат і фінансовог ...

Продаж автомобіля фізособі
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Звичайна господарська операція: юрособа продає легковий автомобіль -
основний засіб - фізособі. Але в зв'язку з нею у бухгалтерів виникає
безліч питань, особливо в світлі постійно мінливого законодавства.
Відповіді на багато з таких в ...