1. бібліографічний список

Наше деловое партнерство www.banwar.org

Ілясова Юлія Василівна, Аносова Ольга Юріївна, Єлісєєва Ксенія Юріївна
1. к.е.н., доц., Кримський федеральний університет ім. В.І. Вернадського
2. магістрант, Кримський федеральний університет ім. В.І. Вернадського
3. магістрант, Кримський федеральний університет ім. В.І. Вернадського
Ilyasova Julia Vasilevna, Anosova Olga Yurevna, Eliseeva Kseniya Yurevna
1. candidate of economic sciences, associate professor, VI Vernadsky Crimean Federal University
2. graduate student, VI Vernadsky Crimean Federal University
3. graduate student, VI Vernadsky Crimean Federal University

Анотація: Стаття присвячена оцінці стану і динаміки розвитку зовнішньої торгівлі Росії товарами з країнами ЄС. Особливу увагу приділено аналізу результативності взаємної торгівлі країн. Визначено, як вплинули санкції на товарну диверсифікацію і географічну концентрацію зовнішньої торгівлі Росії. Виявлено структуру товарного експорту і імпорту Росії в розрізі окремих країн ЄС.
Abstract: The article is devoted to estimation of state and development dynamics of Russian foreign trade in goods with EU countries . High emphasis is placed on the analysis of the effectiveness of mutual trade of the countries. It is determined how the sanctions effected on the product diversification and geographical concentration of Russian foreign trade. The structure of commodity exports and imports of Russia by certain EU countries is revealed.

Ключові слова: зовнішня торгівля товарами, санкції, сальдо зовнішньої торгівлі, товарна диверсифікація зовнішньої торгівлі, географічна концентрація зовнішньої торгівлі.
Keywords: foreign trade in goods, sanctions, balance of foreign trade, product diversification of foreign trade, geographical concentration of foreign trade.

ЄС виступає лідером міжнародної торгівлі товарами, забезпечуючи близько 35% світового експорту. За версією СОТ [7], ЄС очолює рейтинги світових експортерів сільськогосподарської продукції (в 2015 р експорт склав 585 млрд. Дол. США), палива і продукції гірничодобувної промисловості (440 млрд. Дол. США), металевої продукції (139 млрд. Дол . США), хімічної продукції (901 млрд. дол. США), автомобільних товарів (653 млрд. дол. США).

За даними статистичної служби ЄС [6], основними торговими партнерами країн Союзу є США, на які припадає 21% експорту ЄС, Китай - 10%, Швейцарія - 8%, Туреччина - 4% і Росія - 4%. За даними ЮНКТАД [5], частка Росії в товарному експорті ЄС істотно нижче і становить 1,5%. Слід зазначити, що за період 2011-2015 рр. частка Росії знизилася більш ніж в 1,5 разів (табл. 1).

Таблиця 1

Частка окремих країн у товарному експорті ЄС в 2011-2015 рр.,%

Країна Рік 2011 2012 2013 2014 2015 США 6,1 6,6 6,4 6,8 7,8 Китай 3,1 3,2 3,2 3,6 3,5 Швейцарія 3,3 3 3,7 3,1 3,3 Росія 2,5 2,7 2,6 2,2 1,5

Джерело: розраховано автором на основі [5]

Одночасно країни ЄС активно розвивають торгове співробітництво з США і Китаєм, частка яких стабільно зростає протягом 2011-2015 рр.

Для Росії країни ЄС залишаються основним торговим партнером, забезпечуючи 39,8% її товарного експорту і 42,4% імпорту. При цьому за період 2011-2015 рр. частка ЄС у вітчизняному експорті знизилася на 4,8 процентних пунктів, імпорті - на 4,7 процентних пунктів (рис. 1).

Малюнок 1 - Частка країн ЄС у зовнішній торгівлі Росії товарами в 2011-2015 рр.,%

Джерело: розраховано автором на основі [5]

Зниження частки ЄС у зовнішній торгівлі Росії відбулося в результаті скорочення абсолютних обсягів експортно-імпортних операцій. Динаміку зовнішньої торгівлі Росії з ЄС можна умовно розділити на два періоди:

1) до 2012 року, коли зовнішня торгівля мала позитивну динаміку. За даними ЮНКТАД [5], в 2012 р обсяги зовнішньоторговельного обороту зросли на 4,9% до 393,2 млрд. Дол. США. Зокрема, товарний експорт зменшився на 6,6%, імпорт - на 2,2%;

2) 2013-2015 рр., Коли обсяги зовнішньої торгівлі стали істотно знижуватися. Обсяги зовнішньоторговельного обороту за три роки скоротилися на 8,3% до 214,4 млрд. Дол. США, зокрема експорт знизився в 1,8 разу, імпорт - в 1,9 раз.

Стрімке зниження зовнішньої торгівлі Росії з ЄС в 2014-2015 рр. обумовлено низкою факторів, зокрема:

- введенням країнами ЄС торгових обмежень і прийняття Росією заходів;

- зміною цінової кон'юнктури на світовому ринку на ряд товарних груп (паливно-енергетичні товари, металопродукція);

- ускладненням економічної ситуації в ЄС. З 2014 році темпи економічного зростання в ряді країн ЄС сповільнилися, що було зумовлено відносно млявою світовою кон'юнктурою, різким зростанням зовнішньополітичної напруженості навколо України та Близького Сходу, введенням Росією заходів у відповідь на антиросійські санкції та ін.

Зниження імпорту відбулося в результаті девальвації національної валюти.

Оцінювати масштаби зовнішньоекономічної діяльності лише за обсягами експорту, імпорту і зовнішньоторговельного обороту некоректно. Доцільно зіставляти ці показники з валовим внутрішнім продуктом. Оскільки експорт та імпорт вираховується в доларах США, то і ВВП потрібно висловити в аналогічній валюті. Найпоширенішим варіантом є розрахунок ВВП за поточним курсом долара.

За даними ЮНКТАД [5], спрямованість динаміки зовнішньоторговельного обороту Росії за останні роки повторювала динаміку ВВП: ці показники зростали в до 2013 р і стали різко зменшуватися в наступний період.

З наведених даних можна зробити висновок, що для національної економіки характерна тісна взаємозалежність зовнішньоекономічних і внутрішніх процесів. У цій взаємозалежності не можна чітко виділити причину і наслідок, оскільки вони періодично міняються місцями.

В цілому зовнішня торгівля Росії з країнами ЄС характеризується рядом особливостей.

1. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Росії товарами з ЄС. За даними ЮНКТАД, сальдо зовнішньої торгівлі Росії з країнами ЄС в 2015 р склало 59,2 млрд. Дол. США (рис. 2). Активне зовнішньоторговельне сальдо тривалий час виступала важливим чинником розвитку взаємовигідного торгового партнерства Росії і її давнього зовнішньоторговельного контрагента - ЄС.

Як негативної слід відзначити тенденцію скорочення вартісних обсягів сальдо: за період 2011-2015 рр. - на 45,6%. Наслідки погіршення умов торгівлі Росії з ЄС проявилися переважно в 2015 р, коли сальдо взаємної торгівлі двох сторін скоротилося на 62,2%.

Малюнок 2 - Сальдо зовнішньої торгівлі Росії товарами з ЄС у 2011-2015 рр., Млрд. Дол. США

Джерело: розраховано автором на основі [5]

1. Висока географічна концентрація експорту та імпорту товарів Росії. Так, всього на три країни - Нідерланди, Німеччину та Італію - припадає близько 53% всього товарного експорту Росії в ЄС (табл. 2).

Таблиця 2

Частка основних торгових партнерів в товарному експорті Росії в ЄС в 2011-2015 рр.,%

Країна Рік 2011 2012 2013 2014 2015 Нідерланди 26,6 30,9 28,7 29,7 29,4 Італія 12,1 11,4 12,1 12,9 11,8 Німеччина 9,9 9,8 9,5 11 , 1 11,6 Польща 9,2 8,0 8,0 7,0 7,0 Латвія 3,0 3,4 4,1 5,6 4,9 Фінляндія 5,1 4,3 5,0 4,6 4,7 Бельгія 3,1 2,8 3,2 4,1 4,6 Великобританія 4,5 5,1 5,1 3,3 3,3 Франція 4,7 3,0 2,5 2,2 2, 2 Іспанія 2,7 2,3 2,5 2,0 2,0

Джерело: розраховано автором на основі [5]

За період 2011-2015 рр. в страновой структурі товарного експорту Росії відбулися деякі зміни:

- зросла частка таких країн, як Бельгія, Німеччина, Данія, Ірландія, Латвія, Мальта, Нідерланди, Португалія, Румунія, Хорватія, Естонія;

- знизилася частка Болгарії, Великобританії, Угорщини, Іспанії, Італії, Кіпру, Литви, Польщі, Словаччини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції;

- залишилися незмінними частки таких країн, як Австрія, Греція, Люксембург, Словенія.

Незважаючи на те, що частка Нідерландів в структурі експорту Росії зросла, вартісні обсяги експорту товарів до даної країни скоротилися на 52,3% до 40,2 млрд. Дол. США [5].

У товарному імпорті Росії зі значним відривом переважають Німеччина, частка якої становить 29,4%, і Італія - ​​10,3%. Питома вага більшості інших країн ЄС не перевищує 5%. За період 2011-2015 рр. частка Німеччини знизилася на 1,7 процентних пунктів, а Італії зросла на 0,7 процентних пунктів. Крім того, в товарному імпорті Росії з ЄС зросла частка таких важливих торговельних партнерів, як Польща - на 0,9 процентних пунктів і Франція - на 0,2 процентних пунктів (табл. 3).

Таблиця 3

Частка основних торгових партнерів в товарному імпорті Росії з ЄС в 2011-2015 рр.,%

Країна Рік 2011 2012 2013 2014 2015 Німеччина 31,1 30,5 29,6 28,4 29,4 Італія 9,6 8,8 9,6 9,7 10,3 Франція 7,4 8,4 7,5 7 , 4 7,9 Польща 5,6 6,1 6,6 6,5 6,5 Нідерланди 5,7 5,6 5,5 5,5 5,5 Великобританія 4,8 5,4 5,0 5,2 4,8 Фінляндія 5,0 4,3 4,3 4,3 4,1 Чехія 3,4 3,9 3,8 4,0 3,9 Бельгія 4,0 4,1 4,0 3,6 3, 7 Австрія 2,9 2,8 3,1 3,3 3,0 Литва 2,5 2,7 3,0 3,5 3,0

Джерело: розраховано автором на основі [5]

Однак у вартісному вираженні імпорт з Італії скоротився за період 2011-2015 рр. на 72,4%, з Франції - на 74,6%, Польщі - на 60,4%.

Збільшення відносної частки цих країн у імпорті Росії пов'язано з тим, що ввезення товарів з цих країн знижувався більш низькими темпами, ніж з інших країн-членів ЄС. Так, за даними ЮНКТАД [5], за п'ятирічний період імпорт товарів Росії зі Швеції і Фінляндії скоротився в 2,3 разу.

1. Низька товарна диверсифікованість зовнішньої торгівлі Росії. У 2015 р індекс диверсифікації товарного експорту Росії в порівнянні з експортом ЄС склав 0,59 при оптимальному значенні «0». Це означає, що структура вітчизняного експорту значно відрізняється від структури експорту країн ЄС. При цьому структура вітчизняного експорту більш схожа зі світовим експортом: індекс диверсифікації становить 0,51 (рис. 3).

Слід зазначити, що за період 2011-2015 рр. індекс диверсифікації товарного експорту Росії як в торгівлі з країнами ЄС, так і світу в цілому знижується, що свідчить про поліпшення товарної структури зовнішньої торгівлі Росії (див. рис. 3).

В експортно-імпортних операціях простежується традиційна орієнтація: розвинені країни ЄС імпортують високотехнологічну кінцеву продукцію, а імпортують сировину та напівфабрикати, які становлять значну частку в експорті окремих країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою.

Малюнок 3 - Індекс диверсифікації товарного експорту Росії в торгівлі з ЄС і світом в цілому в 2011-2015 рр.

Джерело: розраховано автором на основі [5]

Російський експорт зберігає свою переважно сировинну та напівсировинних орієнтацію, однак з точки зору інтересів розвитку національної економіки, така спеціалізація є несприятливою, оскільки країна втрачає додану вартість, яку вона могла б отримати від експорту готової продукції.

Високий рівень концентрації експорту є одним з важливих факторів, які зумовлюють вразливість країни до зовнішніх шоків на товарних ринках. У даних умовах знизити чутливість експорту до коливань світової кон'юнктури може спеціалізація на високотехнологічних товарах, попит на які має низький рівень еластичності в порівнянні з іншими товарами.

Диверсифікація дозволяє отримувати більш стабільні результати, мінімізувати втрати в сферах основної діяльності в періоди криз і циклічних спадів. Оскільки конкурентні переваги зміщуються в площину нових продуктів, де позиції вітчизняних виробників є слабкими, то доцільно впроваджувати інноваційні розробки в промислове виробництво за рахунок перейняття досвіду та технологій у світових лідерів.

На державному рівні слід визначити стратегічні обсяги виробництва чорних і кольорових металів, сільськогосподарської продукції та основної хімії, які б відповідали нормам соціально-економічної безпеки Росії і дозволяли швидше диверсифікувати зовнішньоторговельну сферу, а також уникнути стрімкого нарощування галузево-регіональних диспропорцій, тенденція до нарощування яких є значною.

Для поліпшення становища вітчизняних виробників необхідно поступово згортати імпорт в тих сферах економіки, де вітчизняні товаровиробники при певній підтримці можуть задовольнити попит не гірше, ніж закордонні, і розширювати імпорт, в першу чергу, обладнання, необхідного для реалізації спільних стратегічних проектів і програм, орієнтованих на постіндустріальні технології.

У ситуації, що склалася головне знайти оптимальне співвідношення заходів регулювання для вирішення даних питань, захистити стратегічні інтереси країни, що на сучасному етапі є одним із найважливіших завдань зовнішньоекономічної діяльності.

Тільки успішне вирішення названих проблем дозволить сформувати більш сучасну модель участі Росії в міжнародному поділі праці, засновану не тільки на ефективному експорті сировини, а й активному проникненні на зовнішні ринки вітчизняних підприємств, в першу чергу, наукомісткої продукції.

бібліографічний список

1. Бурганова І.М. Трансформація стратегічної взаємодії Російської Федерації і Європейського Союзу в світлі українських подій // Історичні, філософські, політичні та юридичні науки, культурологія та мистецтвознавство. Питання теорії і практики. Тамбов: Грамота, 2014. - № 11 (49). - С. 47-49.
2. Гладков І.С. Динамічні і структурні характеристики сучасних зовнішньоторговельних зв'язків Європейського союзу // Міжнародна торгівля та торгова політика. - 2015. - № 4. - С. 30-38.
3. Кашпаров Д.В., Смирнова О.С. Економічні наслідки санкцій ЄС проти Росії і російських контрсанкцій // Питання економіки і управління. - 2016. - №5.1. - С. 97-99.
4. Каштякова Е. Розвиток зовнішньої торгівлі між ЄС і Росією в сучасних умовах: аналіз на основі індексу взаємодоповнюваності торгівлі // Торгова політика. Trade policy. - 2016. - № 1/5. - С. 31-39.
5. Data Center of the United Nations Conference on Trade and Development. - Mode of access: http://unctadstat.unctad.org/wds/ReportFolders/reportFolders.aspx?sCS_ChosenLang=en.
6. Eurostat / The European Commission. - Mode of access: http://ec.europa.eu/eurostat.
7. World trade statistical review 2016 / The World Trade Organization. - Mode of access: https://www.wto.org/english/res_e/statis_e/wts2016_e/wts2016_e.pdf.