3.2. Промисловість РФ і її провідна роль у розвитку економіки країни

Наше деловое партнерство www.banwar.org

Для розвитку економіки будь-якої держави важливі всі галузі народного господарства, але основою, фундаментом її є все ж промисловість.

Промисловість виступає провідною галуззю економіки з наступних причин:

1. розвиток промисловості, особливо таких галузей, як електроенергетика, машинобудування та хімічна, є основою для прискорення НТП в усьому народному господарстві;
2. промисловість, особливо її важка індустрія, - фундамент всієї економіки, основа для розширеного відтворення і економічного розвитку всіх суб'єктів Росії;
3. обороноздатність держави значною мірою визначається рівнем розвитку промисловості;
4. від розвитку легкої і харчової промисловості залежить забезпеченість громадян країни товарами народного споживання.

Таким чином, промисловість є провідною галуззю народного господарства і основою для підвищення ефективності суспільного виробництва.

Робота промисловості характеризується кількісними, якісними, вартісними і натуральними показниками.

До кількісних показників відноситься, наприклад, обсяг випуску і реалізації промислової продукції в натуральному і вартісному обчисленні. Випуск певного виду продукції в натуральному обчисленні (в штуках, тоннах, , Умовних одиницях і т.д.) є більш об'єктивним показником в порівнянні з обсягом випуску продукції у вартісному вираженні, так як він не залежить від рівня інфляції.

До якісних показників можна віднести рівень якості продукції, продуктивність праці, собівартість одиниці продукції і ін. Всі згадані показники роботи промисловості тісно взаємопов'язані між собою.

В табл. 3.1 показаний випуск найважливіших видів промислової продукції за 1990-2002 рр. В натуральному значенні. Істотний спад промислового виробництва спостерігався до 1998 року, а з 1999 року почався, хоча і незначний, підйом вітчизняної економіки. Якщо порівнювати випуск найважливіших видів промислової продукції у 2002 р в порівнянні з 1990 р, то можна зробити наступні висновки.

Таблиця 3.1. Виробництво найважливіших видів промислової продукції в динаміці Найменування 1990 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2002 до 1990,% Чавун, млн. Т. 59,4 39,2 37,1 37,3 34,7 40,9 44,6 45 46,7 78,6 Сталь, млн. т. 89,6 51,3 49,3 48,5 43,7 51,5 59,2 59,0 59,9 66,7 Готовий прокат чорних металів, млн. т . 63,7 39,1 38,9 38,8 35,2 40,9 46,7 46,9 48,5 76,1 Сталеві труби, млн. т. 11,9 3,7 3,6 3,6 2,9 3,4 5,0 5,4 5,2 43,7 Металорізальні верстати, тис. шт. 74,2 16,1 12,1 9,4 7,6 7,9 8,9 8,3 6,5 8,8 в т.ч. з програмним керуванням 16,7 0,3 0,1 0,1 0,1 0,1 0,2 0,3 0,2 1,2 Ковальсько-пресові машини, тис. шт. 27,3 2,1 1,2 1,2 1,3 1,1 1,2 1,3 1,2 4,4 Трактори, тис.шт. 214 21,2 14,0 12,4 9,8 15,4 19,2 14,2 9,2 4,3 Комбайни, тис. Шт. 65,7 6,3 2,5 2,3 1,0 2,0 5,2 9,1 7,5 11,4 Мінеральні добрива (в перерахунку на 100% поживних речовин), млн. Т. 16,0 8 , 8 9,1 9,5 9,38 11,5 12,21 13,03 13,6 85,0 Хімічні волокна і нитки, тис. т. 673 216 134,4 128,9 133 136 164 158 159 23, 6 Синтетичні смоли і пластичні маси, тис. т. 3258 1785 1411 1578 1618 2206 2576 2771 2922 89,7 Легкові автомобілі, тис. шт. 1103 835 868 986 840 954 969 1022 981 88,9 Телевізори, тис шт. 4717 982 313 327 329 281 1116 1024 1980 42,0 Холодильники і момрозільнікі, тис. Шт. 3774 1744 1064 1186 1043 1173 1327 1719 1 933 51,2 Пральні машини, тис. Шт. 5419 1293 762 800 862 999 954 1039 1369 25,3 Цемент, тис. Т. 83,0 36,5 27,8 26,7 26,0 28,5 32,4 35,3 37,7 45,4 Тканини, млн. м2 8449 1774 1431 1565 1384 1666 2329 2625 2783 32,9

Російський статистичний щорічник. 2003. С. 365-382.

Найбільший спад промислового виробництва мав місце в машинобудівному комплексі (за винятком випуску легкових автомобілів) і особливо у випуску металорізальних верстатів (91,2%), ковальсько-пресових машин (95,6%), тракторів (95,7%), сільськогосподарських комбайнів (88,6%), телевізорів (58,0%), пральних машин (74,7%).

Знизився випуск продукції чорної металургії. У 2002 р в порівнянні з 1990 р випуск чавуну знизився на 22,1%, сталі - на 32,3% і прокату - на 23,5%. У більшості галузей промисловості за аналізований період спостерігався істотний спад випуску продукції.

Спад промислового виробництва був пов'язаний з кризою в економіці країни. А він, на наш погляд, обумовлений наступними факторами:

• розпад СРСР, що спричинило за собою розрив кооперованих зв'язків між виробниками промислової продукції колишніх республік Союзу;
• в Росії не були створені умови для переходу економіки на ринкові умови. Перехід почав здійснюватися в умовах монополізованої економіки, без створення необхідної ринкової інфраструктури та відповідного законодавства, без наявності реальної і науково обґрунтованої програми економічного і соціального розвитку країни;
• слабкість держави. В період переходу на ринкові відносини на першому етапі держава практично не втручалася в економіку країни і не регулювала її розвиток в необхідному напрямку;
• криміналізація економіки країни. Недосконалість господарського законодавства, слабкий контроль державних органів за діяльністю господарюючих суб'єктів призвели до розвитку в Росії тіньової економіки, у якій зовсім інші цілі і завдання;
• соціальна і політична напруженість в суспільстві, яка була викликана багатьма причинами і, природно, не сприяла нормальному функціонуванню економіки;
• багато керівників підприємств, державних установ, в тому числі і в вищих ешелонах влади, не мали досвіду і не були здатні ефективно управляти в умовах переходу до ринкових відносин;
• без розробки і здійснення продуманої протекціоністської політики Росія навстіж відкрила свої кордони, в результаті чого в Росію хлинув потік імпортних товарів, в тому числі і недоброякісних, що застало наші підприємства зненацька, і їх продукція в багатьох випадках стала неконкурентоспроможною;
• в перехідний період в Росії не були створені умови вітчизняним та іноземним інвесторам для вкладення їх капіталу в розвиток національної економіки;
• недосконалість податкового законодавства, яке ускладнює діяльність безпосередніх виробників продукції;
• економічна криза в Росії супроводжувався інфляцією і гіперінфляцією, що значно ускладнило проблему виходу з кризи.

Природно, створення кризової обстановки в Росії сприяли й інші причини.

З усього цього ми повинні зробити наступні висновки.

Перший. До корінних змін в економіці необхідно заздалегідь дуже ретельно готуватися, особливо до таких, як перехід на ринкову економіку.

Другий. Держава повинна бути сильним і завжди втручатися в економічні та соціальні процеси, особливо в моменти майбутніх корінних перетворень.

Третій. За допущені помилки на макрорівні необхідно платити. Для Росії цієї платою стала криза в економіці, і нам треба було сім років, щоб стабілізувати економіку в країні.