Наше деловое партнерство www.banwar.org

Ілюстрація: bigbucks.com.ua

Як повідомляє прес-служба банку, в голосуванні взяли участь кредитори, яким належить 94,1% зовнішніх зобов'язань.

З трьох можливих опцій, пише Sputnik , Абсолютна більшість кредиторів (48,1%) проголосувало за обмін поточних зобов'язань банку в іноземній валюті на нові облігації банку і держав.

Ця схема не дає практично ніяких ризиків, а й прибутку майже не приносить: згідно з нею борг банку обміняють на державні цінні папери Азербайджану строком на 15 років і зі ставкою 3%.

Це означає, що 71,3 млрд тенге пенсійних грошей казахстанців інвестовані в чужу економіку з доходом набагато нижче інфляції.

Як написано в законі про пенсійне забезпечення, казахстанці можуть претендувати на суму з урахуванням інвестиційного доходу не нижче рівня інфляції. А так як інфляція в Казахстані титанічними зусиллями Нацбанку абияк утримується в коридорі 6-8%, значить недоотриманий інвестиційний дохід 15 років поспіль будуть компенсувати з держбюджету.

- Таку ситуацію можна описати словами "вигідно чи не вигідно", тут більше підходить словосполучення "економічна диверсія", - прокоментував відомий економіст Петро Своік.

Економічна диверсія, на думку економіста, полягає в тому, що гроші вкладаються в чужу економіку, тоді як своя потребує «довгих» і дешевих грошах.

- Я виходжу з того, що вкладення живих грошей казахстанців, витягнутих з фонду споживання, фактично з кишені працюючого населення, і відправлення їх за кордон - це якийсь удар по внутрішній економіці, - говорить Своік. - Якби гроші не вилучалися, люди б додатково отримували до своєї зарплати ще 10%, і ці гроші вийшли б на внутрішній ринок, заохочуючи споживання і внутрішнє виробництво.

Як пояснив економіст, сама ідея накопичувальної пенсійної системи полягає в тому, що гроші вилучаються з поточного фонду споживання і перекладаються в фонд накопичення, тобто інвестуються в збільшення продуктивних потужностей всередині країни. Тоді це вигідно економіці в цілому і конкретного громадянина, так як віддача відбувається за рахунок збільшення сил національної економіки.

- А що зробив ЕНПФ? Взяв гроші з фонду споживання, тобто з економіки країни, і невигідно вклав їх в чужу економіку, в даному випадку в азербайджанську. Це і є диверсія, якщо називати речі своїми іменами, - каже економіст. - І зараз як якесь досягнення нам подають, що врятували, але на менш вигідних умовах. Говорити якісь слова, крім лайливих, тут годі й говорити.

У 2014 Єдиний накопичувальний пенсійний фонд інвестував понад 71 млрд тенге в Міжбанк Азербайджану. У травні цього року банк оголосив про банкрутство. Казахстанська влада заявили, що не допустять втрати пенсійних грошей, вкладених в азербайджанський банк.