1. Перестав пожалуйста !!! (Ніби все вірно виправив).
2. Перестав пожалуйста !!! (Ніби все вірно виправив).
3. Переставши пожалуйста !!! (Ніби все вірно виправив).
4. Перестав пожалуйста !!! (Ніби все вірно виправив).

Наше деловое партнерство www.banwar.org

червні. 14, 2006 11:16 pm ТИПИ вищої нервової діяльності ЛЮДИНИ

ТИПИ вищої нервової діяльності ЛЮДИНИ
Вища нервова діяльність людини залежить від індівідуаль¬них особливостей нервової системи.
Тип вищої нервової діяльності - це сукупність, определяе¬мая спадковістю даного організму і його життєвим досвідом. У OCHOBV визначення типу нервової діяльності покладено следую¬щіе властивості нервової системи: сила процесів збудження і тормо¬женія, їх взаємна врівноваженість (співвідношення сили возбужде¬нія і гальмування) і їх рухливість (швидкість, з якою возбужде¬ніе може змінитися гальмуванням і навпаки ).
І. П. Павлов виділив чотири типи вищої нзрвной діяльності:
1. Тип сильний, але неврівноважений (холерик за Гіппократом). Він характеризується переважанням процесів збудження над тор¬моженіем (нестримний тип).
2. Тип сильний, урівноважений з великою рухливістю нерв¬них процесів (сангвінік по Гіппократу) - «живий», рухливий тип.
3. Тип сильний, урівноважений з малої рухливістю нервових процесів (флегматик за Гіппократом) - «спокійний», інертний тип.
4. Тип слабкий, для якого характерно слабкий розвиток як віз- "бужденчя, так і гальмівних процесів. Для людей цього типу свойст¬венно швидке виснаження нервової системи, що приводить до втрати тру¬доспособності (меланхолік за Гіппократом).
Тип нервової системи визначає ступінь пристосованості орга¬нізма до умов навколишнього середовища і стійкості до впливу бо¬лезнетворних факторів, що найбільш відноситься до сильного уравно¬вешенному типу. У них найменше розвиваються невротичні состоя¬нія (неврози).
Особливо частим постачальником різних невротичних состоя¬ній є слабкий тип нервової системи. Важкі життєві об¬стоятельства, складні завдання, що стоять перед ними, легко викликають порушення вищої нервової діяльності.
29
Типи вищої нервової діяльності, встановлені І. П. Павло¬вим, повністю відповідають темпераментами за Гіппократом.
Холерики відрізняються сильними процесами збудження і не ме¬нее сильними процесами гальмування: вони у нього рухливі, і поето¬му холерик може швидко і легко перемикатися з одного виду дея¬тельності на інший, після відпочинку швидко включитися в роботу. Од¬нако, після роботи, як і після конфлікту холерик не в змозі відразу заспокоїтися. Він легко збуджується, тому що сильний процес збудження у нього недостатньо урівноважений гальмуванням. Поето¬му батьки дитини холеричного темпераменту повинні будувати era виховання те щоб зміцнити у нього процес гальмування. Якщо це свого часу було згаяно, треба за допомогою самовиховання ви¬работать у нього вміння стримувати свої реакції на навколишнє.
Холерик, якщо він не вихований, важкий в гуртожитку. Як людина з сильно '! нервовою системою, він може виявитися в ролі лідера. Хо¬лерік-керівник працює енергійно, очолюваний ним колектив домагається високих показників, але ... його підлеглим часом важко йти на роботу - начальник часто вибухає через дрібниці, дергаег работнілов, не завжди дотримується правил ввічливості і т. Д. Невоспі¬танний холерик може стати сущим покаранням в сім'ї: він буде груб7 з дітьми і дружиною, батьками; він створює навколо себе метушню, шум, обстановку нервозності, пригнічує ініціативу інших членів сім'ї.
Флегматик - людина з сильними, але малорухомими нервовими процесами. Тому він повільно входить у розпочату справу, але обстоя¬тельно доводить його до кінця. Опинившись в ролі керівника він бу¬дет керувати спокійно і планомірно. Але без відповідного вос¬пітанія флегматика буде багато дратувати, наприклад, швидкість ,, із якою її колеги приймають рішення, вимоги вищих ор¬ганізацій термінових перебудов, звітів і т. Д. Для нього можуть ока¬заться непосильними темпи, яких вимагають обставини.
У домашній обстановці флегматика може засмутити саме без¬обідное пропозицію дружини, яка потребує зміни планів: наприклад: відразу після приходу з роботи піти в театр або кіно. У цих случа¬ях, знаючи особливості темпераменту чоловіка, дружині слід було б заранее1 попередити його про свої плани. Якщо флегматик після роботи соб¬рался читати газету, то його будуть дратувати метушня дітей, їх просьба-погуляти з ними.
Дитині-флегматику важкий режим дитячого садка і багато требо¬ванія батьків, які не мають на жаль для нього, уявлення Про 'темперамент їхньої дитини. Наприклад, в дитячому саду, коли всі діти вже закінчили малювання, дитина-флегматик тільки-тільки ще вхо¬діт у СМАК цього заняття, а тут вихователька торсає його на прогулянку. Інші діти вже одяглися, а він тільки кінчає малюнок і нервується иг-за свого запізнення. Вдома мати постійно сварить його за повільність, а батько відпускає гостроти на його рахунок - дитина знову переживає. Батькам обов'язково треба знати особливості тем¬перамента дітей, і сів :! дитина виявиться флегматиком, ні в якому разі не смикати його, а тактовно допомагати йому виробити більш уско¬ренние peavujiH.
Метакхолккя мають слабкі нервові процеси. Вони губляться в складних ситуаціях і не завжди можуть знайти вихід із скрутного поло¬женія, вкрай неохоче приймають відповідальні рішення, швидко-втомлюються від фізичного і розумового навантаження, потребують більш длі¬тельном відпочинку після денної праці. Люди зі слабкою нервней се-
30
темою важче переносять усілякі неприємності і захворювання. Да¬же при легкій травмі вони можуть втрачати свідомість. Період виздоровле¬нія у них, як правило, триває довше, ніж у людей з сіль¬ной нервовою системою. Їм важко адаптуватися до змін клима. та, до нової обстановки. Природно, що для людини зі слабкою нерв¬ной системою потрібні більш впорядковані умови життя.
Дитина зі слабкою нервовою системою легко втомлюється, потребує більш тривалому сні, він втрачається в більш-менш складній обстановці. Будь-яке навантаження призводить до пригнічення його вищої нерв¬ной діяльності. В результаті він швидше за інших дітей втомлюється, частіше плаче, йому важко вчитися. Тому цих дітей не можна навантажувати нарівні з дітьми, що мають сальної нервової системою, вчити їх додатково іноземних мов, музики, фігурного катання, піднімати їх рано вранці і т. Д. Їм достатньо однієї шкільної на¬грузкі. Їм необхідно регулярно давати додатковий відпочинок на повітрі і проводити з ними заняття до оздоровчої фізкультури. Коли в результаті правильного режиму занять і відпочинку нервова система зміцніє, у дітей з'явиться впевненість у своїх силах. Ось тоді можна розширити коло їхніх обов'язків у школі та вдома.
Сангвініки, що володіють сильними, врівноваженими і подвіж¬нимі процесами, здатні активно і довго працювати, швидко пе¬реключаться з одного емоційного стану до іншого, легко пере¬ходіть від відпочинку до роботи і наоборт. Вони вміють знайти вихід з труд¬них положень, здатні ставити перед собою і вирішувати складні за¬дачі.
Флегматику важко спілкуватися з сангвініком. Але якщо вони обидва бу¬дут знати, що в їх поведінці позначаються особливості вродженого темпераменту, вони краще пристосовуються до суспільства один одного.
Сангвинику простіше спілкуватися з холериком, флегматику ж і холе¬ріку ужитися один з одним важко. Однак, практика показує, що знання особливостей темпераментів близьких людей допомагає налагодити відносини навіть тоді, коли невідповідність темпераментів створює, здавалося б, достатні підстави, щоб говорити про псіхологіче¬ской несумісності.
Типологічні особливості вищої нервової діяльності ребен¬ка. В процесі розвитку дитини відбувається зміна взаімоотно¬шеній кори великих півкуль і підкіркових структур. Це обус¬ловлівает особливості збуджувального і гальмівного процесів в дет¬ском віці, а, отже, і специфіку прояву тіпологіче¬скіх особливостей.
І. І. Красногорський, вивчаючи вищу нервову діяльність ре¬бенка на підставі сили, врівноваженості, рухливості нервових процесів, виділив 4 типу нервової діяльності в дитячому віці.
1. Сильний, врівноважений, оптимально збудливий, швидкий тип. Характеризується швидким утворенням умовних рефлексів зна. чітельпой міцності. Діти цього типу здатні до вироблення тонких діфференцірозок. Бсзусловнорефлекторная діяльність у них регу¬ліруется функціонально сильною корою. Діти цього типу мають хо¬рошо розвинену мову з багатим словниковим запасом.
2. Сильний, врівноважений повільний тип. Діти цього умовні зв'язку утворюються повільно, згаслі рефлекси восста¬навліваются також повільно. Діти цього типу характеризуються вира¬женним контролем кори над безумовними рефлексами і емоціями.
31
Вони швидко навчаються мови, тільки мова у них кілька замедлен¬ная. Активні і стійки при виконанні домашніх завдань.
3. Сильний, неврівноважений, підвищено весбудімий, безудерж¬ний тип. Характеризується недостатністю гальмівного процесу, сально вираженої подкорковой діяльністю, не завжди контролі-руемой кзрой. Умовні рефлекси у таких дітей швидко згасають, а які утворюються диференціювання нестійкі. Діти цього типу отлі¬чаются високою Емоціонал'ной збудливістю, запальністю, аф¬фектамі. Мова у цих дітей швидка, з окремими вигуками.
4. Слабкий тип зі зниженою збудливістю. Умовні рефлекси утворюються повільно, нестійкі, мова часто уповільнена. Легко-гальмівний тип. Характерна слабкість внутрішнього гальмування при сильно виражених зовнішніх гальмах, чем пояснюється труднощі звикання дітей до нових умов навчання, їх змін. Де¬ті зтого типу не переносять сильних і тривалих подразнень, легко стомлюються.
Істотні відмінності основних властивостей нервових процесів у дітей, що відносяться до різних типів, визначають їх різні функціо¬нальние можливості в процесі навчання і виховання. Еффектів¬ность педагогічних впливів багато в чому визначається індівіду¬альним підходом до учнів, враховує їх типологічні осо¬бенності. Разом з тим, однією з відмінних рис типів вищої нервової діяльності людини є їх пластичність. Пластіч¬ность клітин кори великих півкуль, їх пристосованість до меня¬ющімся умов середовища є морфофункціональної основою пре¬образованія типу. Так як пластичність нервових структур особливо велика в період їх інтенсивного розвитку, педагогічні возможно¬сті, що коригують типологічні особливості, особливо важливо прі¬менять в дитячому віці. І. П. Павлов вважав пластичність типів найважливішою особливістю, що дозволяє виховувати, тренувати і переробляти характер людей.
V / Пластичність типів вищої нервової діяльності. Вроджені ^ властивості нервової системи не є незмінними. Вони можуть в тій чи іншій мірі змінюватися під впливом виховання в силу пластічно¬сті нервової системи. Тип вищої нервової діяльності складається з взаємодії успадкованих властивостей нервової системи і влія¬ній, які відчуває індивід в процесі жізнід
^ Пластичність нервової системи І. П. Павлов назвав важливим педа¬гогіческім фактором. Сила рухливість нервових процесів поддают¬ся тренуванні, і діти неуравнозетленіого типу під впливом воспіта¬нія можуть набути рис, які зближують їх з представниками рівнян-новешенного ТВД ^ а, Тривале перенапруження гальмівного процесу у дітей слаоо'гсГтіпа може привести до «зриву» вищої нервової дея¬тельності, виникненню неврозів. Такі діти важко звикають до лювому режиму роботи і потребують спеціальної уваги ^ \ - L - f.} Vr "Ut 'MJ.i' & * '- / • - <:"' '(Хм -. * - А 'Комерсант'. ^ ря - "І

- Залишити коментар

От: (Anonymous) Дата: Черв 10, 2009 5:11 pm

Перестав пожалуйста !!! (Ніби все вірно виправив).

ТИПИ вищої нервової діяльності ЛЮДИНИ
Вища нервова діяльність людини залежить від індивідуальних особливостей нервової системи.
Тип вищої нервової діяльності - це сукупність, визначається спадковістю даного організму і його життєвим досвідом. В основу визначення типу нервової діяльності покладено такі властивості нервової системи: сила процесів збудження і гальмування, їх взаємна врівноваженість (співвідношення сили збудження і гальмування) і їх рухливість (швидкість, з якою порушення може змінитися гальмуванням і навпаки).
І. П. Павлов виділив чотири типи вищої нервової діяльності:
1. Тип сильний, але неврівноважений (холерик за Гіппократом). Він характеризується переважанням процесів збудження над гальмуванням (невтримний тип).
2. Тип сильний, урівноважений з великою рухливістю нервових процесів (сангвінік по Гіппократу) - «живий», рухливий тип.
3. Тип сильний, урівноважений з малої рухливістю нервових процесів (флегматик за Гіппократом) - «спокійний», інертний тип.
4. Тип слабкий, для якого характерно слабкий розвиток, як збудження, так і гальмівних процесів. Для людей цього типу властива швидка виснаження нервової системи, що приводить до втрати працездатності (меланхолік за Гіппократом).
Тип нервової системи визначає ступінь пристосованості організму до умов навколишнього середовища і стійкості до дії хвороботворних чинників, що найбільш відноситься до сильного врівноваженого типу. У них найменше розвиваються невротичні стани (неврози).
Особливо частим постачальником різних невротичних станів є слабкий тип нервової системи. Важкі життєві обставини, складні завдання, що стоять перед ними, легко викликають порушення вищої нервової діяльності.

От: (Anonymous) Дата: Черв 10, 2009 5:13 pm

Перестав пожалуйста !!! (Ніби все вірно виправив).

Типи вищої нервової діяльності, встановлені І. П. Павловим, повністю відповідають темпераментами за Гіппократом.
Холерики відрізняються сильними процесами збудження і не менш сильними процесами гальмування: вони у нього рухливі, і тому холерик може швидко і легко перемикатися з одного виду діяльності на інший, після відпочинку швидко включитися в роботу. Однак, після роботи, як і після конфлікту холерик не в змозі відразу заспокоїтися. Він легко збуджується, тому що сильний процес збудження у нього недостатньо урівноважений гальмуванням. Тому батьки дитини холеричного темпераменту повинні будувати його виховання так, щоб зміцнити у нього процес гальмування. Якщо це свого часу було згаяно, треба за допомогою самовиховання виробити у нього вміння стримувати свої реакції на навколишнє.
Холерик, якщо він не вихований, важкий в гуртожитку. Як людина з сильно! нервовою системою, він може виявитися в ролі лідера. Холерик-керівник працює енергійно, очолюваний ним колектив домагається високих показників, але ... його підлеглим часом важко йти на роботу - начальник часто вибухає через дрібниці, смикає працівників, не завжди дотримується правил ввічливості і т. Д. Невихований холерик може стати сущим покаранням в сім'ї: він буде грубий з дітьми і дружиною, батьками; він створює навколо себе метушню, шум, обстановку нервозності, пригнічує ініціативу інших членів сім'ї.
Флегматик - людина з сильними, але малорухомими нервовими процесами. Тому він повільно входить у розпочату справу, але грунтовно доводить його до кінця. Опинившись в ролі керівника, він буде керувати спокійно і планомірно. Але без відповідного виховання флегматика буде багато дратувати, наприклад, швидкість, з якою його колеги приймають рішення, вимоги вищестоящих організацій термінових перебудов, звітів і т. Д. Для нього можуть виявитися непосильними темпи, яких вимагають обставини.
У домашній обстановці флегматика може засмутити найлегше пропозицію дружини, яка потребує зміни планів: наприклад: відразу після приходу з роботи піти в театр або кіно. У цих випадках, знаючи особливості темпераменту чоловіка, дружині слід було б заранее1 попередити його про свої плани. Якщо флегматик після роботи зібрався читати газету, то його будуть дратувати метушня дітей, їх прохання погуляти з ними.
Дитині - флегматику важкий режим дитячого садка і багато вимог батьків, які не мають на жаль для нього, уявлення про темперамент їхнього дитини. Наприклад, в дитячому саду, коли всі діти вже закінчили малювання, дитина-флегматик тільки-тільки ще входить у смак цього заняття, а тут вихователька торсає його на прогулянку. Інші діти вже одяглися, а він тільки кінчає малюнок і нервується через свого запізнення. Вдома мати постійно сварить його за повільність, а батько відпускає гостроти на його рахунок - дитина знову переживає. Батькам обов'язково треба знати особливості темпераменту дітей, і якщо дитина виявиться флегматиком, ні в якому разі не смикати його, а тактовно допомагати йому виробити більш прискорені реакції.

От: (Anonymous) Дата: Черв 10 2009 5:13 pm

Переставши пожалуйста !!! (Ніби все вірно виправив).

Меланхолікі ма ють слабкі Нервові процеси. Вони губляться в складних ситуаціях і не завжди можуть знайти вихід із скрутного становища, вкрай неохоче приймають відповідальні рішення, швидко - втомлюються від фізичного і розумового навантаження, потребують більш тривалому відпочинку після денних праць. Люди зі слабкою нервней системою важче переносять усілякі неприємності і захворювання. Навіть при легкій травмі вони можуть втрачати свідомість. Період одужання у них, як правило, триває довше, ніж у людей з сильною нервовою системою. Їм важко адаптуватися до змін клімату, до нової обстановки. Природно, що для людини зі слабкою нервовою системою потрібні більш впорядковані умови життя.
Дитина зі слабкою нервовою системою легко втомлюється, потребує більш тривалому сні, він втрачається в більш-менш складній обстановці. Будь-яке навантаження призводить до пригнічення його вищої нервової діяльності. В результаті він швидше за інших дітей втомлюється, частіше плаче, йому важко вчитися. Тому цих дітей не можна навантажувати нарівні з дітьми, що мають сальної нервової системою, вчити їх додатково іноземних мов, музики, фігурного катання, піднімати їх рано вранці і т. Д. Їм достатньо однієї шкільного навантаження. Їм необхідно регулярно давати додатковий відпочинок на повітрі і проводити з ними заняття з оздоровчої фізкультури. Коли в результаті правильного режиму занять і відпочинку нервова система зміцніє, у дітей з'явиться впевненість у своїх силах. Ось тоді можна розширити коло їхніх обов'язків у школі та вдома.
Сангвініки, що володіють сильними, врівноваженими і рухливими процесами, здатні активно і довго працювати, швидко перемикатися з одного емоційного стану до іншого, легко переходити від відпочинку до роботи і навпаки. Вони вміють знайти вихід з важких положень, здатні ставити перед собою і вирішувати складні завдання.
Флегматику важко спілкуватися з сангвініком. Але якщо вони обидва будуть знати, що в їх поведінці позначаються особливості вродженого темпераменту, вони краще пристосовуються до суспільства один одного.
Сангвинику простіше спілкуватися з холериком, флегматику ж і холерикові ужитися один з одним важко. Однак, практика показує, що знання особливостей темпераментів близьких людей допомагає налагодити відносини навіть тоді, коли невідповідність темпераментів створює, здавалося б, достатні підстави, щоб говорити про психологічної несумісності.
Типологічні особливості вищої нервової діяльності дитини. В процесі розвитку дитини відбувається зміна взаємовідносин кори великих півкуль і підкіркових структур. Це обумовлює особливості збуджувального і гальмівного процесів у дитячому віці, а, отже, і специфіку прояву типологічних особливостей.
І. І. Красногорський, вивчаючи вищу нервову діяльність дитини на підставі сили, врівноваженості, рухливості нервових процесів, виділив 4 типу нервової діяльності в дитячому віці.
1. Сильний, врівноважений, оптимально збудливий, швидкий тип. Характеризується швидким утворенням умовних рефлексів значною міцності. Діти цього типу здатні до вироблення тонких диференціювань. Бсзусловнорефлекторная діяльність у них регулюється функціонально сильною корою. Діти цього типу мають добре розвинену мову з багатим словниковим запасом.
2. Сильний, врівноважений повільний тип. Діти цього умовні зв'язку утворюються повільно, згаслі рефлекси відновлюються також повільно. Діти цього типу характеризуються вираженим контролем кори над безумовними рефлексами і емоціями.

От: (Anonymous) Дата: Черв 10, 2009 5:14 pm

Перестав пожалуйста !!! (Ніби все вірно виправив).

Вони швидко навчаються мови, тільки мова у них кілька уповільнена. Активні і стійки при виконанні домашніх завдань.
3. Сильний, неврівноважений, підвищено збудливий, нестримний тип. Характеризується недостатністю гальмівного процесу, сально вираженої подкорковой діяльністю, не завжди контрольованою корою. Умовні рефлекси у таких дітей швидко згасають, а які утворюються диференціювання нестійкі. Діти цього типу відрізняються високою емоційною збудливістю, запальністю, афектами. Мова у цих дітей швидка, з окремими вигуками.
4. Слабкий тип зі зниженою збудливістю. Умовні рефлекси утворюються повільно, нестійкі, мова часто уповільнена. Легко-гальмівний тип. Характерна слабкість внутрішнього гальмування при сильно виражених зовнішніх гальмах, чим пояснюється труднощі звикання дітей до нових умов навчання, їх змін. Діти цього типу не переносять сильних і тривалих подразнень, легко стомлюються.
Істотні відмінності основних властивостей нервових процесів у дітей, що відносяться до різних типів, визначають їх різні функціональні можливості в процесі навчання і виховання. Ефективність педагогічних впливів багато в чому визначається індивідуальним підходом до учнів, враховує їх типологічні особливості. Разом з тим, однією з відмінних рис типів вищої нервової діяльності людини є їх пластичність. Пластичність клітин кори великих півкуль, їх пристосованість до мінливих умов середовища є морфофункціональної основою перетворення типу. Так як пластичність нервових структур особливо велика в період їх інтенсивного розвитку, педагогічні можливості, що коригують типологічні особливості, особливо важливо застосовувати в дитячому віці. І. П. Павлов вважав пластичність типів найважливішою особливістю, що дозволяє виховувати, тренувати і переробляти характер людей.
5. Пластичність типів вищої нервової діяльності. Вроджені властивості нервової системи не є незмінними. Вони можуть в тій чи іншій мірі змінюватися під впливом виховання з пластичності нервової системи. Тип вищої нервової діяльності складається з взаємодії успадкованих властивостей нервової системи і впливів, які відчуває індивідуум в процесі жізнедеятельності.Пластічность нервової системи І. П. Павлов назвав важливим педагогічним чинником. Сила рухливість нервових процесів піддаються тренуванню, і діти неврівноваженого типу під впливом виховання можуть набути рис, які зближують їх з представниками врівноваженого типу. Тривале перенапруження гальмівного процесу у дітей слабкого типу може привести до «зриву» вищої нервової діяльності, виникненню неврозів. Такі діти важко звикають до будь-якого режиму роботи і потребують спеціальної уваги.