1. Фразеологізми - одиниці лексики
2. ознаки фразеологізмів
3. приклади

Наше деловое партнерство www.banwar.org

Фразеологізми - це пов'язані, історично зумовлені одиниці мови. Фразеологізми нарівні з окремими словами складають лексику російської мови.

Фразеологізми - одиниці лексики

У лексиці російської мови існують не тільки окремі слова, що позначають реалії навколишньої дійсності, а й спаяні словосполучення, які називають фразеологізмами. Вони є такими ж самостійними мовними одиницями, як і слова. Фразеологізми складаються не менше ніж з двох слів, які позначають щось єдине за змістом, наприклад:

• ревіти білугою - ридати, голосно і нестримно плакати;
• брати на буксир - передати свій досвід, вміння, знання; підтягнути в навчанні;
• зачепити за живе - глибоко хвилювати, змусити переживати, ображати самолюбство;
• грати в піжмурки - обманювати кого-небудь, приховувати справжні наміри.

Як бачимо, значення фразеологізму часто не випливає з семантики кожного окремого слова, що входить до його складу.

Фразеологізм - це стійке за складом і структурі образний вислів, що складається з двох і більше слів.

ознаки фразеологізмів

Як самостійна лексична одиниця мови, фразеологізми мають свої відмінні риси:

1. в їх складі нараховуються два і більше слів, наприклад:

• грати на нервах - навмисно дратувати, нервувати кого-небудь;
• шито білими нитками - видно підробність, штучність чого-небудь;
• хапатися за соломинку - використовувати будь-який, частіше сумнівне засіб для виходу з важкої ситуації;
• сім п'ятниць на тижні - про те, хто часто міняє свої плани;
• битися як риба об лід - боротися зі злиднями, бідувати;

2. Фразеологізми мають стійкий склад.

Це означає, що словосполучення не можна спотворювати, вставляти в нього нове слово або замінювати одні слова іншими, так як фразеологізми виникли в результаті тривалого народної творчості і за багато століть їх використання, як ограновані відшліфовані кристали, придбали свій чітко визначений склад.

Наприклад, в стійкому словосполученні «висіти в повітрі», що означає «виявитися в незрозумілому, невизначеному становищі», поміняємо слова:

• поширюватися в повітрі (звукова хвиля);
• висіти на мотузці.

В результаті нашого мовного експерименту фразеологізм розсипався, як будиночок з кубиків, якщо витягнути один з них з цієї дитячої споруди. Дієслово «висіти«, спожитий в новоствореному словосполученні, втратив своє переносне значення, і фразеологізму більше не існує.

3. Відтворюваність

Мабуть, ця ознака є одним з головних. Фразеологізми не створюються кожен раз заново з волі мовця, а вживаються в мовній ситуації як готові «цеглинки» для побудови образної і виразної мови.

Будуть ваші братики при капіталі! Будуть. Ось тільки я так ні до чого залишуся - це вірно! Так, вилетів, брат, я в трубу! (М. Е. Салтиков-Щедрін).

Брат прикрашав його сухий виклад деталями настільки мальовничими, що голова, який розпочинав вже заспокоюватися, знову насторожився (І. Ільф і Є. Петров).

Бач, стерво, завів шарманку, що ти, Петька, баба що ль? (А. Блок).

4. Фразеологізми мають переносне значення, яке склалося історично.

Іноді переносне значення фразеологізму не можна зрозуміти, не звернувшись до історії його виникнення.

наприклад:

стійке словосполучення «на козі НЕ під'їдеш» важко зрозуміти багатьом, особливо іноземцям, що вивчають російську мову . Що за коза і чому на ній потрібно (не потрібно) їздити?

Це стійкий вираз пов'язують з промовою блазнів і скоморохів, які, звеселяючи народ на ярмарках і святах, вбиралися в козу, ведмедя, чорта та ін. В їх репертуарі була їзда на козі або свині. Але на особливо важливих і похмурих людей навіть ця хитрість не діяли: вони навіть не посміхалися, дивлячись на таку народну забаву. З тих пір і кажуть «на козі НЕ під'їдеш» про людей неприступних, гордих, важливих або крутої вдачі.

Ні, брат, до нього не всякий лізь. Часом буває такий крутий, що на козі НЕ під'їдеш (А. Бестужев-Марлинский).

І я дражнив Антона, що він буде вчитися серед суцільних геніїв і сам уявить себе генієм і тоді до нього і на козі НЕ під'їдеш (Л. Уварова).

А ось приклад з поясненням походження фразеологізму «відставний кози барабанщик»:

Переносне значення фразеологізму «кіт наплакав», що означає «дуже мало», як бачимо, зовсім не випливає із значення слів, його складових. Деякі дослідники вважають, що цей фразеологізм виник на базі фольклорної дитячої пісеньки:

Йде кицю з кухні,
У ній оченята напухли.
- Про що, кицю, ти плачеш?
-Як мені кицю не плакати:
Кухар Вівчарик злизав,
А на кицю сказав!

Відразу виникає зустрічне запитання: а чи може кіт плакати? Ні! Ця ситуація з сумували котом - плід народної фантазії, якій підвладне все, навіть плаче кіт і жук, який може чхнути (жук начхав). Образність цього виразу можна розглядати як литота , Експресивне применшення, засноване на неможливості Кошкіна «плачу».

5. Фразеологізми є одним членом пропозиції

Часто фразеологізм синонімічний одному слову:

Фразеологізми ЗНАЧЕННЯ тьма-тьмуща багато ставити крапку в суперечці закінчити слово в слово точно в усі лопатки швидко замилювати очі обманювати

У реченні фразеологізм не ділиться на частини, а є цілком одним членом пропозиції.

Сьогодні ми працювали до сьомого поту.

Ми (що робили?) Працювали до сьомого поту.

Фразеологізм «працювали до сьомого поту» використовується в ролі присудка.

Зустрічаються в життя настільки близькі по духу люди, що про них говорять, що вони з одного тіста зроблені.

Аналогічно в цьому реченні стійке словосполучення «з одного тіста» є частиною присудка.

приклади

• сьома вода на киселі - дуже далеке, сумнівне спорідненість;
• виходити сухим з води - спритно уникнути заслуженого покарання;
• носити воду решетом - робити щось без видимого результату, марна справа;
• товкти воду в ступі - займатися чимось непотрібним;
• заварити кашу - почати клопітка, іноді неприємна справа;
• цап-відбувайло (бібл.) - людина, на якого звалюють чужу провину;
• на живу нитку - недобросовісно, неміцно, сяк-так;
• розводити туруси на колесах - вести порожні розмови, говорити нісенітницю дурниця (туруси - башту з колод, які перекочувалися на низьких і товстих дерев'яних колесах);
• закидати вудку - намагатися що-небудь з'ясувати, дізнатися.

Додатковий матеріал

Знаєте ще приклади фразеологізмів? Напишіть їх у коментарях під цією статтею!

Відеоурок «Джерела фразеологізмів»