Наше деловое партнерство www.banwar.org

Часто, для поліпшення роботи підприємства досить лише використовувати ті досягнення в області інформатизації, які були отримані в останнє десятиліття. Це в повній мірі відноситься і до такої установи, як банк, робота якого в області клієнтського обслуговування обумовлена тими ж економічними законами, що і діяльність будь-якого іншого підприємства сфери послуг.

Законодавство РФ надає банкам можливість проведення широкого спектра операцій, але ринок банківських послуг навіть в центральних регіонах РФ, не кажучи вже про периферію, практично не розвинений і часто існує лише декларативно. Які ж причини такої ситуації? Це, з одного боку, відверто слабкий розвиток економічних відносин між господарюючими суб'єктами, що не сприяє формуванню у них потреби і зацікавленості в технологічних новаціях комерційних банків, а з іншого - низька якість банківського менеджменту, наслідком якого стає технічна неспроможність банку в цілому, тобто . неможливість запропонувати методи вирішення фінансово-господарських питань конкретному клієнтові.

Впровадження нових технологій в банках супроводжується безліччю переваг, які умовно можна згрупувати в два напрямки. Це - збільшення грошової маси за рахунок залучення нових клієнтів за допомогою поліпшення якості надання банківських послуг, і зменшення "виробничих витрат" за рахунок скорочення вивільнився персоналу.

Спонукальною причиною ухвалення рішення про інвестування коштів у розробку або придбання інновації може служити будь-яка із завдань, що знаходиться в руслі цих двох напрямків. Причому рішення задач в одному напрямку неминуче призведе до поліпшення в іншому. Не всі інновації в банківському секторі хороші і не всім банкам під силу їх реалізація. Не можна відкидати ймовірність існування небезпеки, йдучи, в гонитві за клієнтурою, на витрати, які не відповідають можливостям банку та рівнем пропонованої інновації.

Розглянемо такий вид інновацій, як автоматизація банківських операцій корпоративних клієнтів.

Аналізуючи автоматизовані системи, які використовуються при обслуговуванні юридичних осіб, можна помітити, що вони різняться за своїми можливостями, і за вкладеними коштами. Для отримання прибутку від подібної інновації необхідно грамотно підійти до визначення цінової політики в сфері послуг, що надаються. Існує безліч варіантів формування ціни. Але при її визначенні в будь-якому випадку необхідно враховувати не тільки позиції конкурентів або витрати на реалізацію проекту, але, можливо навіть більшою мірою, запити потенційних клієнтів, можливість формування іміджу банку.

Якщо не брати до уваги банки, створені під конкретну структуру, коли рішення про переведення на обслуговування до такого банку приймається незалежно від якості обслуговування і асортименту пропонованих послуг, то банки, зацікавлені в притоці клієнтів, часто готові піти на деякі початкові збитки заради збереження старих і залучення нових клієнтів.

Для оптимізації процесу автоматизації банківської діяльності необхідно використовувати механізм аналізу можливих варіантів як частини технічного інноваційного проекту, головною метою якого є розробка і застосування нових технологій в області автоматизованого банківського обслуговування юридичних осіб. Недостатній аналіз предметної області, нечітке визначення цілей проекту, помилки в оцінці вартості призводять до того, що результати проекту виявляються нижче запланованих, а виправлення в процесі завершення робіт помилок, допущених на початкових етапах, може в сотні разів збільшити час і витрати на реалізацію проекту. Для того щоб цього уникнути, необхідно визначити концепцію вироблених в області автоматизації обслуговування змін. Цю початкову фазу інноваційного циклу проекту можна розділити на три взаємопов'язані частини (рис.1).

Рис.1. Початкова фаза інноваційного циклу

Перша частина вимагає постановки мети виконуваних дій; визначення вимог, критеріїв, початкових і обмежувальних умов; а також складу потенційних учасників проекту. Друга частина передбачає оцінку витрат і ресурсів, визначення тривалості проекту. І, нарешті, третя частина являє собою порівняльну оцінку альтернатив і вибір оптимального рішення в області автоматизації обслуговування юридичних осіб.

На початковому етапі необхідно здійснити аналіз стану конкурентів в даній області, запитів своїх і потенційних клієнтів, якщо це необхідно, переглянути стратегію розвитку банку. Для цього повинні бути проведені маркетингові дослідження, результатом яких буде інформація, що встановлює коридор, в якому і слід далі шукати рішення.

Рамками цього коридору можуть служити фінансові можливості банку, можливості і потреби клієнтури, законодавство та ін. Іноді ці умови стають не рамками, а непереборним бар'єром. Тоді подальші дії в цьому напрямку будуть лише тратою часу і коштів. Необхідно приступати до розробки або пошуку задовольняє вашим вимогам рішення. Великі банки вважають за краще обходитися в цьому питанні своїми силами, хоча останнім часом значно збільшилася кількість готових автоматизованих систем досить високої якості, пропонованих фірмами, які спеціалізуються на розробці подібної продукції.

Вибір програмних засобів реалізації автоматизованого обслуговування клієнтів банку (в частині обґрунтування пропонованого варіанту) базується на кількох доступних для споживача, тобто банку, варіантах програмного забезпечення. Окремим випадком при визначенні фактичного результату може бути ситуація, коли базою для порівняння виконуються за допомогою програмного засобу робіт є ручна обробка банківських розрахункових документів.

Ухвалення рішення в більшості випадків полягає в генерації можливих альтернативних рішень, їх оцінці і виборі кращої альтернативи.

У разі автоматизації роботи банку з клієнтами (юридичними особами), першим етапом процесу прийняття рішення - генерації можливих рішень - є вибір варіантів систем автоматизації обслуговування, або так званих систем дистанційного банківського обслуговування (ДБО). Вибір можливий або з систем, представлених на ринку, або він буде полягати в формулюванні ідеї власної унікальної системи. До такого вибору необхідно підходити надобережного: загальна вартість інтегрованої системи, що вирішує які стоять перед банком завдання, може становити сотні тисяч доларів.

Прийняти "правильне" рішення - значить вибрати таку альтернативу з числа можливих, в якій з урахуванням всіх різноманітних чинників і суперечливих вимог буде оптимізована загальна цінність, тобто вона буде максимально сприяти досягненню поставленої мети. Оскільки кінцева мета проекту - підвищення ефективності обслуговування юридичних осіб - може бути досягнута різними способами, то для переходу до наступного етапу - етапу реалізації- необхідно через порівняння різних альтернативних варіантів - вибрати кращий.

Оцінка можливих варіантів рішень необхідна для всіх типів завдань і типів систем. Вона передує остаточному вибору рішення і є його складовим елементом.

При реалізації проекту автоматизації роботи банку за допомогою систем ДБО керівник банку, тобто особа, яка приймає рішення (ОПР), зазвичай переслідує відразу кілька цілей. Ці цілі можуть мати різну ступінь значущості, тому оцінка варіанти вирішення повинна вестися за кількома критеріями, які визначаються заздалегідь, тобто з використанням методу багатокритеріальних оцінок.

Критеріями в даному випадку можуть бути такі показники оцінки ефективності як:

а) економічний ефект;

б) термін окупності;

в) внутрішня норма прибутковості;

г) рентабельність.

Сюди ж можна віднести і інші показники, необхідні ЛПР для адекватної оцінки всіх варіантів вирішення завдання. В якості головного критерію доцільно рассмотриваются економічний ефект як найбільш відповідний змістом даного завдання.

Частина критеріїв може бути виражена в якісних шкалах. Стосовно до автоматизованих банківських систем такими якісними критеріями можуть служити: унікальність, сумісність, перспективність, довготривалість, корисність для клієнтів, рівень автоматизації, і ін.

Вибір системи ДБО проводиться шляхом поетапного відсіювання які їх не влаштовують ЛПР варіантів ДБО і вирішення декількох оптимізаційних задач. m - кількість критеріїв у задачі.

Далі проводиться розрахунок величини головного обраного критерію.

Оцінка економічної ефективності впровадження автоматизованих банківських комплексів є досить складним завданням. Це викликано як відсутністю необхідних статистичних даних про результати їх впровадження в діяльність банків, так і наявністю в будь-якому банку різноманітних і відносно самостійних напрямків, за якими одночасно вдосконалюється банківська діяльність. Внаслідок цього стає скрутним виділення тієї частини економічного ефекту, яка є результатом впровадження системи в цілому.

Одним із шляхів підвищення точності розрахунків, пов'язаних з оцінкою економічної ефективності автоматизованої системи в цілому, є реалізація так званого окремих завданнях підходу. Суть його полягає в тому, що спочатку визначають величину річної економії по кожного окремого завдання або кожного окремого виду використовуваного резерву. У загальному випадку економічний ефект від реалізації системи визначається за формулою:

де Е - сума ефекту від реалізації системи, руб .;

В - сума грошових коштів, отриманих від реалізації системи, руб .;

К - інвестиції в реалізацію системи, руб.

При визначенні ефекту від реалізації у разі самостійної розробки системи ДБО використовується техніка дисконтування:

де t - номер кроку розрахунку. Кроком розрахунку прийнятий місячний інтервал як найбільш чітко визначає зміну потоку грошових коштів;

Т - горизонт розрахунку, що дорівнює значенню тимчасового параметра, на якому закінчується життєвий цикл нової техніки;

Д - результат (дохід), планований до отримання до кроку t;

До t - капітальні вкладення на кроці t, руб .;

n t - коефіцієнт приведення результатів і витрат кроку t до розрахункового часу, тобто дисконтирующий множник;

n - банківська процентна ставка,

Т 1 - тривалість процесу інвестицій,

Т - тривалість періоду віддачі від інвестицій.

У разі купівлі банком готової системи ДБО основна частина інвестиційних витрат буде одноразовою, і формула визначення ефекту від реалізації системи набуде вигляду:

Після проведення декомпозиції, тобто розкладання чиниться даної інновацією дії на три сфери впливу (обслуговування клієнтів, банківське виробництво, управління банком), визначимо економію в кожній сфері. Потім, підсумовуванням приватних річних економій по всіх завдань і видів використовуваних резервів знайдемо річну економію по системі в цілому. Якщо співвіднести величину сукупної річної економії з одноразовими витратами, необхідними для створення даної системи, визначаємо розрахункову економічну ефективність:

де К - одноразові витрати на впровадження системи ДБО, руб .;

Д 1 - дохід, що отримується в сфері обслуговування клієнтів, руб .;

Д 2 - дохід, що отримується в сфері банківського виробництва, руб .;

Д 3 - дохід, що отримується в сфері управління банком, руб .;

Тут Д 1, Д 2, Д 3 визначаються як різниця поточних витрат на певну дію до впровадження системи ДБО і після впровадження.

Не всі складові доходу від подібної інновації можна легко виразити в грошовому вираженні. Найпростіше це зробити з Д 2. Д 1 і Д 3 визначається на основі аналізу можливостей впроваджуваної автоматизованої системи, її переваг.

Після визначення економічного ефекту і / або інших показників оцінки ефективності, таких як чиста приведена вартість, термін окупності, внутрішня норма прибутковості, рентабельність або інших, необхідних для проведення комплексної оцінки можливих варіантів систем ДБО критеріїв, проводиться експертна оцінка впливу факторів, що характеризують роботу систем. Визначаються вагові коефіцієнти - відносні значущості аналізованих критеріїв, і підсумовуванням отриманих відносних величин здійснюється комплексна оцінка варіантів. Після цього, ЛПР вибирає краще з його точки зору рішення з кількох варіантів, які отримали найвищі оцінки.

Звичайно, використання методів математичного моделювання дозволяє ЛПР глибше проаналізувати можливі варіанти рішень, але для прийняття вірного рішення завжди будуть вимагатися талант, інтуїція і досвід людини.