Наше деловое партнерство www.banwar.org

25.02.2016

23 лютого в Києві учасники газового ринку об'єдналися в робочу групу з метою розробки пропозицій щодо зміни профільного законодавства в газовій галузі. Таке рішення було прийнято в рамках практичного семінару, який організував Київський інститут енергетичних досліджень (KERI) спільно з юридичною фірмою «Астерс», асоціаціями «Газові трейдери України» і «Надрокористувачі України» при спонсорстві найбільшої газодобувної компанією України Burisma Holdings, групи компаній «Гео -Альянс », компанії« енергетічекого Ресурси України »і одного з найбільших споживачів - ПАТ« Одеський Припортовий Завод ».

Участь в обговоренні проблемних питань взяли представники газотрейдерів, видобувних компаній, розподільних компаній і найбільших споживачів природного газу, НКРЕКУ, ПАТ «Укртрансгаз», Національного Банку України.

Першою з найбільш дискусійних проблем учасники назвали високий рівень страхового запасу і дублюючий його механізм - фінансове забезпечення. Суть полягає в двох аспектах:

● високі вимоги за обсягом страхового запасу, аналогів якому немає в країнах ЄС,

● виняткова відповідальність постачальника перед оператором. При цьому, постачальник виступає в ролі замовника послуг транспортування та відповідає за виникнення небалансу.

За словами керівника ПАТ «Укртрансгаз» Сергія Макогона, існуючий алгоритм створення страхового запасу не ефективний, так як він не вирішує проблему оператора при виникненні небалансу або дефолту постачальника, адже з правової точки зору природний газ, що належить комерційній організації, не може бути використаний оператором по свій розсуд. Імплементуючи практику європейського ринку природного газу, НАК «Нафтогаз України» запропонував декількома днями раніше застосувати вимога щодо створення страхового запасу до постачальників природного газу для соціально вразливих категорій. Для інших постачальників вимога по страховому запасу переглядатимуть, хоча на сьогоднішній день немає розуміння відповідно до якою моделлю. Можливо, буде залишений один механізм - фінансове забезпечення. Відповідно до Кодексу ГТС, забезпечення може бути надано як у вигляді передоплати, так банківською гарантією і в натуральному вигляді. При цьому розмір фінансового забезпечення, закріплений Кодексом, знаходиться в межах вимог до європейських постачальникам - 10-20%. «Постачальники повинні мати право вибору інструменту для забезпечення поставок. Будь це банківська гарантія, або ж газ в натуральному вигляді. Або будь-який інший, але ефективний механізм. Якщо ж мова йде про постачання природного газу населенню, то тут вимога може бути вище як до забезпечення поставки, так і до кваліфікації самого постачальника », - зазначив президент KERI Олександр Нарбут. Чинне для українських постачальників вимога щодо створення страхового запасу, на думку учасників газового ринку, тільки сприяє зміцненню монополії на ринку окремих гравців і сприяє обмеженню споживача у вільному виборі постачальника.

За словами президента асоціації «Газові трейдери України» Андрія Мізовца, більша частина угод відбувається за межами газотранспортної системи, так як для торгівлі на віртуальній торговій точці (VTP), де номінація дорівнює аллокации, все одно потрібна фінансова гарантія. Якщо до 31 грудня 2015 року оператор ГТС бачив і підтверджував операції з продажу від видобувної компанії одному або декільком трейдерам, а далі споживачеві, то зараз оператор отримує дані тільки від видобувної компанії і постачальника, який цей газ заводить в систему для подачі кінцевого споживача. Президент асоціації газотрейдерів запропонував усунути фінансове забезпечення торгівлі на VTP. «Наприклад, трейдер має в ПСГ свій газ, на віртуальній торговій точці його продає іншого постачальника. В цьому випадку фінансове забезпечення не потрібно, вже навіть згідно з логікою », - каже Андрій Мізовец. В результаті, газотрейдер впевнений, що це дозволить зробити ринок більш прозорим, тому що угоди, які зараз відбуваються поза системою, будуть відбуватися на VTP і оператор зможе їх контролювати. За словами президента асоціації «Надрокористувачі України» Романа Сторожева, вимога щодо створення страхового запасу разом з нормою про надання фінансового забезпечення накладає значну фінансове навантаження на постачальників, якими є не тільки трейдери, а й деякі видобувні компанії, а крім того це призводить до «заморожування »ресурсу в ПСГ в період максимального попиту. В кінцевому рахунку, за словами Романа Сторожева, фінансові витрати постачальника в кінцевому підсумку будуть відображатися на споживачах.

Поряд зі зміною алгоритму створення страхового запасу, над яким працюватимуть члени робочої групи, представники енергетичного ринку висловили необхідність якнайшвидшого переходу на добове балансування. Це норма є в підзаконних актах, така модель балансування успішно застосовується операторами газотранспортних систем країн ЄС, і вона здатна усунути необхідність страхування контрактів значними додатковими обсягами природного газу. Крім того, перехід на добове балансування усуне ще одну проблему, а саме: забезпечить право споживача купувати газу у кількох постачальників, що на сьогоднішній день неможливо в зв'язку з застосовуваним періодом балансування - місяць.

За словами комерційного директора компанії «енергетічекого Ресурси України» Ярослава Мудрого, інструменти, прийняті для забезпечення балансування системи, не ефективні. У той же час це призвело до "замороження" великого обсягу гривневої маси і додаткових фінансових витрат постачальників природного газу. При цьому Ярослав Мудрий запропонував не обмежувати трейдерів у використанні фінансових інструментів територією України, а дати можливість надавати банківську гарантію західних банків. Експерт нагадав і про експорт природного газу як додаткова опція енергетичного ринку. "Ми розуміємо, що фактично експорту не буде. Це необхідно не для вивезення газу з країни, але це дозволить робити нормальні "Хеджі", нормально презентувати західним компаніям exit strategy ", - заявив Ярослав Мудрий. Ідею про відкриття напряму експорту в газовому секторі підтримав і комерційний директор групи «Гео-Альянс» Тенгіз Мустафаєв. "Ми всі говоримо про ринок, але повинні пам'ятати про складові елементи цього ринку. У нас відсутній важливий компонент - можливість експорту. Психологічно ніхто не готовий, що хтось буде експортувати. Але і фактично ніхто не буде цього робити, тому що в Європі ціни на природний газ нижче, ніж на українському ринку. Але мати цю можливість потрібно. Тому що говорити з одного боку про ринкове формування цін можна тільки при наявності всіх компонентів ринку ", - сказав пан Тенгіз Мустафаєв.

Крім того, як розповіли компанії-імпортери природного газу, існує проблема з розрахунками за контрактами на імпорт природного газу, викликана змінами з 1 січня 2016 року в переліку товарів критичного імпорту. За словами заступника начальника управління - начальника відділу Департаменту відкритих ринків Національного банку України Андрія Патенко, розуміючи важливість імпорту природного газу для України, Нацбанк свого часу зробив виняток в стримуючих контролюючих заходи як для товару критичного імпорту відносно природного газу. До 1 січня 2016 року діяв Закон України про заходи щодо стабілізації та поліпшення платіжного балансу, яким було визначено перелік товарів критичного імпорту, що включають і природний газ. Зі свого боку НБУ звернувся завчасно до Кабінету Міністрів України з тим, щоб був затверджений новий перелік. Звернення до відомства також надійшли від учасників газового ринку, але оновлення переліку товарів критичного імпорту з урахуванням природного газу поки знаходиться на стадії розгляду і розробки відповідного проекту постанови.

За словами учасників практичної дискусії, вимагає врегулювання і питання ліцензування постачальників природного газу. На сьогоднішній день відповідний законопроект поданий до Верховної Ради України, але так і не розглянуто парламентаріями. Започаткований діалог учасників газового ринку поклав початок напрацювання змін до законодавчої бази, яка регулює сферу поставок природного газу, з тим, щоб довести ринок до ефективного стану. Уже найближчим часом члени робочої групи планують завершити напрацювання і представити їх іншим учасникам ринку природного газу.