1. інвентаризація П ри виявленні будь-якої факту розкрадання, зловживання чи псування майна обов'язково...
2. касові тонкощі
3. природний спад
4. пересортиця
5. облік
6. технологічні втрати
7. Недостача внаслідок розкрадання
8. облік
9. Винні не знайдені
10. Оцінка втрат при прийманні товарів від постачальників

інвентаризація

Наше деловое партнерство www.banwar.org

П ри виявленні будь-якої факту розкрадання, зловживання чи псування майна обов'язково повинна бути проведена інвентаризація цінностей (п. 2 ст. 12 закону від 21.11.1996 р № 129-ФЗ (далі - Закон № 129-ФЗ)). Оскільки тільки інвентаризація підтвердить правильність і обгрунтованість оформленої суми заборгованості щодо недостач.

порядок інвентаризації

Порядок проведення інвентаризації майна та оформлення її результатів прописані в «Методичних вказівках щодо інвентаризації майна і фінансових зобов'язань», встановлених наказом Мінфіну від 13.06.1995 р № 49 (далі - Методичні вказівки). Результати інвентаризації відображають за допомогою уніфікованих форм, затверджених наказом Мінстату від 18.08.1998 р № 88 «Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку касових операцій, з обліку результатів інвентаризації».

Коротко порядок інвентаризації виглядає наступним чином:

1. затверджується наказ про проведення інвентаризації із зазначенням дати, складу комісії і майна для перевірки;
2. комісія отримує останні на момент інвентаризації прибуткові і витратні документи;
3. бухгалтерія визначає залишки цінностей за обліковими даними;
4. матеріально відповідальні особи дають розписки;
5. інвентаризаційна комісія визначає фактичну наявність майна;
6. оформляються інвентаризаційні описи;
7. результати інвентаризації звіряються з обліковими даними;
8. по майну, при інвентаризації якого виявлено відхилення від облікових даних, складаються порівняльні відомості.

Відзначимо, що в порівняльних відомостях (див. Приклад 1) суми недостач вказують відповідно до їх оцінкою в бухгалтерському обліку (п. 4.1 Методичних вказівок). При цьому на цінності, які не належать організації, але котрі увійшли в обліку (що знаходяться на відповідальному зберіганні, орендовані, отримані для переробки), складають окремі порівняльні відомості.

приклад 1

Згорнути Показати

касові тонкощі

Ревізію каси проводять відповідно до Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації, затвердженим рішенням Ради директорів ЦБР 22.09.1993 р № 40 (далі - Порядок ведення касових операцій).

В цьому випадку наказом керівника підприємства призначається комісія, яка в подальшому оформляє акт ревізії (див. Приклад 2). Інвентаризація полягає в повному перерахунку готівки та інших цінностей, що знаходяться в касі. Залишок готівки звіряють з обліковими даними по касовій книзі підприємства (п. 37 Порядку ведення касових операцій).

приклад 2

Згорнути Показати

Як правило, з перевіркою знаходяться в касі готівкових коштів і касових документів інвентаризують бланки суворої звітності (п. 20 постанови Уряду від 31.03.2005 р № 171) і цінних паперів (п. 3.11 Методичних вказівок). Разом з тим інвентаризацію цінних паперів проводять за окремими емітентами із зазначенням в акті назви, серії, номера, номінальної і фактичної вартості, термінів гасіння та загальної суми (п. 3.12 Методичних вказівок). У свою чергу перевірку фактичної наявності бланків документів суворої звітності здійснюють за видами бланків, з урахуванням початкових і кінцевих номерів (п. 3.41 Методичних вказівок) (див. Приклад 2).

Результати інвентаризації повинні бути відображені в обліку і звітності того місяця, в якому була закінчена інвентаризація (п. 5.5 Методичних вказівок). Для узагальнення інформації про суми недостач і втрат від псування матеріальних та інших цінностей (включаючи грошові кошти) призначений рахунок 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей»:

• Дебет 94 Кредит 01 (03, 07, 08, 10, 11, 41, 43, 50, 60) - відображена сума недостачі.

природний спад

норми

Норми природного убутку розробляють з урахуванням технологічних умов їх зберігання і транспортування, кліматичного і сезонного факторов1. Надалі норми підлягають перегляду не рідше одного разу на 5 років (п. 1 постанови Уряду від 12.11.2002 р № 814).

Зауважимо, що в теперішній час діють все нескасовані норми природного убутку (лист Мінфіну від 08.11.2007 р № 03-03-06 / 1/783).

пересортиця

У бухгалтерському обліку недостача запасів у межах норм природних втрат визначається після заліку нестач запасів надлишками з пересортиці. У разі якщо після заліку все-таки виявилася нестача запасів, то норми природного убутку застосовують тільки по тому найменуванню запасів, за яким встановлена ​​недостача (п. 30 наказу Мінфіну від 28.12.2001 № 119н). При цьому взаємний залік надлишків і недостач за пересортицею може бути допущений тільки у вигляді виключення за один і той же період, що перевірявся, в одного і того ж особи, що перевіряється, щодо товарно-матеріальних цінностей одного і того ж найменування і в тотожних кількостях. При цьому матеріально-відповідальні особи подають інвентаризаційної комісії докладні пояснення допущеної пересортиці (п. 5.3 Методичних вказівок).

облік

У бухгалтерському обліку нестачу майна і його псування в межах норм природних втрат відносять на витрати виробництва або обігу (подп. Б п. 3 ст. 12 Закону № 129-ФЗ):

• Дебет 20 (23, 25, 26, 44) Кредит 94 - відображено суму недостачі в межах норм природних втрат.

У податковому обліку втрати від недостачі або псування при зберіганні і транспортуванні матеріально-виробничих запасів в межах норм природних втрат, затверджених у порядку, встановленому Урядом, прирівнюють до матеріальних витрат (подп. 2 п. 7 ст. 254 НК РФ).

Врахуйте, що ви не маєте права віднести до матеріальних витрат втрати в межах норм, встановлених тільки локальними актами організації (лист Мінфіну від 04.04.2005 р № 03-03-01-04 / 1/146).

технологічні втрати

До матеріальних витрат для цілей оподаткування прибутку прирівнюють і технологічні втрати при виробництві або транспортуванні (подп. 3 п. 7 ст. 254 НК РФ).

Представники Мінфіну в листі від 29.08.2007 р № 03-03-06 / 1/606 відзначили, що порядок галузевого врегулювання питань розробки та затвердження нормативів технологічних втрат не є предметом ведення законодавства про податки і збори. Тому платники податків мають право визначати ліміт освіти безповоротних відходів кожного конкретного виду сировини і матеріалів, використовуваних у виробництві, виходячи з технологічних особливостей власного виробничого циклу і процесу транспортування. Встановлюють нормативи технологічними картами, кошторисами технологічного процесу та іншими аналогічними документами. Розробляються ліміти фахівцями підприємства, контролюючими технологічний процес, і затверджуються уповноваженими керівництвом підприємства особами.

Недостача внаслідок розкрадання

Матеріальна відповідальність працівників

Відповідно до статті 22 Трудового кодексу роботодавець має право залучати працівників до матеріальної відповідальності в порядку, встановленому законодавством.

Порядок визначення заподіяної роботодавцю шкоди виглядає наступним чином:

• створюється комісія;
• проводиться інвентаризація майна;
• встановлюються причини виникнення збитку;
• истребуется від працівника письмове пояснення;
• при відмові або ухиленні працівника від надання пояснення складається акт.

Відзначимо, що матеріальна відповідальність працівників буває обмеженою (в межах середньомісячного заробітку) і повної, індивідуальної і колективної.

Розмір шкоди, заподіяної роботодавцю при втраті і псуванні майна, визначають за фактичними втратами, виходячи з ринкових цін, що діють в даній місцевості на день заподіяння збитків, але не нижче вартості майна за даними бухгалтерського обліку з урахуванням ступеня зносу майна (ст. 246 ТК РФ ). Відзначимо, що в разі, коли неможливо встановити день заподіяння шкоди, роботодавець має право обчислити його розмір на день виявлення (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду від 16.11.2006 р № 52, далі - Постанова № 52).

Сума заподіяного збитку, що не перевищує середнього місячного заробітку винної особи, стягується за наказом роботодавця. Розпорядження має бути складено протягом одного місяця з дня встановлення розміру збитку. При цьому можливо і добровільне відшкодування збитків (ст. 248 ТК РФ).

Якщо ж місячний термін минув або працівник не згоден на добровільне відшкодування збитків, а сума збитку перевищує його середній місячний заробіток, то стягнення відбувається в судовому порядку. Пам'ятайте: роботодавець має право звернутися до суду по спорам про відшкодування працівником збитків протягом одного року з дня виявлення заподіяної шкоди (ст. 392 ТК РФ).

Відзначимо, що, визначаючи розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню при колективної матеріальної відповідальності, суд враховує ступінь провини кожного члена колективу, розмір посадового окладу, час, який співробітник фактично пропрацював в складі колективу за період від останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди (п. 14 Постанови № 52). У цьому випадку досить часто використовується методика, прописана в наказі Мінторгу СРСР від 19.08.1982 р № 169 «Вказівки про порядок застосування в державній торгівлі законодавства, що регулює матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації» (далі - Наказ № 169).

Отже, розмір відшкодування шкоди кожним членом бригади може бути визначений за такою формулою (п. 7.3 Наказу № 169):

приклад 3

Згорнути Показати

За результатами проведеної інвентаризації в ТОВ «Магазин» була виявлена ​​недостача на суму 5 000 руб. На підприємстві встановлена ​​колективна матеріальна відповідальність. Винною була визнана бригада, що складається з трьох осіб.

Заробітна плата кожного члена бригади за міжінвентаризаційний період склала:

Антонов І.Г. - 15 000 руб.,

Дубінін В.В. - 45 000 руб.,

Сергєєв Л.І. - 40 000 руб.

Розрахуємо розмір відшкодовується збитку кожним з членів бригади:

При цьому не забувайте про обмеження розміру відрахувань із заробітної плати, прописаних в статті 138 Трудового кодексу. Також не допускаються відрахування з виплат, на які відповідно до федеральним законом не може бути звернено стягнення.

облік

У бухгалтерському обліку недостача майна і його псування понад норми природного убутку відноситься на рахунок винних осіб (подп. Б п. 3 ст. 12 Закону № 129-ФЗ):

• Дебет 73 субрахунок «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку» Кредит 94 - віднесена сума недостачі на рахунок винної особи.

Різницю між стягуваної з винних осіб сумою за відсутні цінності і вартістю, яка значиться в бухгалтерському обліку організації, відображають на рахунку 98 «Доходи майбутніх періодів»:

• Дебет 73 субрахунок «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку» Кредит 98 - відображена різниця між сумою, що підлягає стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю саме ті цінностей;
• Дебет 98 Кредит 91-1 «Інші доходи» - відображено списання суми різниці, стягнутої з винної особи, над балансовою вартістю саме ті цінностей.

приклад 4

Згорнути Показати

У ТОВ «Магазин» була виявлена ​​недостача товару на суму 10 000 руб. (Ринкова вартість товару - 12 000 руб.). Винним визнаний менеджер організації.

Відповідно до угоди між директором і менеджером ринкова вартість товару повинна бути стягнута рівними частинами протягом 4 місяців з заробітної плати даного співробітника.

У бухгалтерському обліку треба зробити наступні проводки:

• Дебет 94 Кредит 10 - 10 000 руб. - за результатами інвентаризації списаний товар, якого не;
• Дебет 73 Кредит 94 - 10 000 руб. - віднесена сума недостачі на рахунок винної особи;
• Дебет 73 Кредит 98 - 2 000 руб. (12 000 руб. - 10 000 руб.) - відображена різниця між сумою, що підлягає стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю саме ті цінностей;

Щомісяця протягом 4 міс .:

• Дебет 70 Кредит 73 - 3 000 руб. (12 000 руб. / 4 міс.) - відбито утримання суми, що підлягає стягненню з заробітної плати співробітника.
• Дебет 98 Кредит 91-1 - 500 руб. (2 000 руб. / 4 міс.) - відбито списання суми різниці, стягнутої з винної особи, над балансовою вартістю саме ті цінностей.

Сума відшкодовується збитку визнається позареалізаційних доходів (п. 3 ст. 250 НК РФ). В цьому випадку моментом отримання доходу є дата визнання боржником шкоди або дата набрання законної сили рішенням суду (пп. 4 п. 4 ст. 271 НК РФ).

Мінфін в листі від 23.11.2006 № 03-03-04 / 1/793 зазначив, що сума відшкодування збитку у зв'язку з втратою лізингоодержувачем предмета лізингу для цілей оподаткування прибутку включається лізингодавцем до складу позареалізаційних доходів.

Винні не знайдені

У бухгалтерському обліку недостача майна і його псування понад норми природного убутку, якщо винні особи не встановлені або суд відмовив у стягненні збитків, підлягає списанню на фінансові результати організації (подп. Б п. 3 ст. 12 Закону № 129-ФЗ).

Недостачу цінностей понад норми втрат і втрат від псування цінностей при відсутності конкретних винуватців, а також недостачу товарно-матеріальних цінностей, у стягненні яких відмовлено судом через необгрунтованість позовів, відображають таким чином:

• Дебет 91-2 «Інші витрати» Кредит 94 - списана сума недостачі, якщо винуватець не був встановлений або суд відмовив у стягненні.

приклад 5

Згорнути Показати

У ТОВ «Стандарт» за результатами проведеної інвентаризації виявлено нестачу бетонозмішувача СБР-260/380 (первісна вартість - 25 000 руб., Амортизація - 5 000 руб.).

Винуватці встановлені не були.

У бухгалтерському обліку треба зробити наступні проводки:

• Дебет 02 Кредит 01 - 5 000 руб. - списана сума амортизації;
• Дебет 94 Кредит 01 - 20 000 руб. - списана залишкова вартість основного засобу;
• Дебет 91-2 Кредит 94 - 20 000 руб. - списано суму нестачі при відсутності винних осіб.

Збитки від недостачі матеріальних цінностей у виробництві і на складах на підприємствах торгівлі у разі відсутності винних осіб, а також збитки від розкрадань, винуватці яких не встановлені, прирівнюють до позареалізаційних витрат. При цьому факт відсутності винних осіб повинен бути підтверджений уповноваженим органом державної влади (подп. 5 п. 2 ст. 265 НК РФ). Документальному підтвердженням є постанова про припинення кримінальної справи у зв'язку з невстановленням особи, що підлягає залученню в якості обвинувачуваного (листи Мінфіну від 27.12.2007 р № 03-03-06 / 1/894 і МНС Росії від 08.06.2004 р № 02- 5-10 / 37).

При цьому зазначені збитки враховують у складі витрат того звітного (податкового) періоду, в якому винесено цю постанову (листи Мінфіну від 02.05.2006 № 03-03-04 / 1/412 і від 03.08.2005 р № 03-03 -04/1/141). У свою чергу в іншому роз'ясненні чиновників йдеться про те, що організація має право збільшити витрати тільки після винесення постанови про припинення кримінальної справи (лист Мінфіну від 20.01.2006 № 03-03-04 / 1/52). Аналогічну думку міститься і в листі Мінфіну від 16.01.2006 № 03-03-04 / 1/18 щодо списання збитків, завданих організації в результаті пожежі.

Зауважимо, що зустрічаються судові рішення, в яких сказано про можливість врахувати збитки в складі витрат не в момент винесення постанови про припинення кримінальної справи, а в момент його отримання.

Оцінка втрат при прийманні товарів від постачальників

Організації під час приймання товару для оцінки втрат слід скласти акт про встановлену розбіжність за кількістю і якістю при прийманні товарно-матеріальних цінностей (ТОРГ-2 або ТОРГ-3), затвердженого наказом Мінстату «Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку торгових операцій» від 25.12.1998 р № 132 (лист Мінфіну від 15.08.2006 № 03-03-04 / 1/628). Зазначену форму виписують при наявності кількісних і якісних розбіжностей у порівнянні з даними супровідних документів постачальника. Надалі даний акт є юридичною підставою для пред'явлення претензії постачальнику.

Зауважимо, що порядок складання актів при перевезеннях вантажів залізничним транспортом прописаний в Правилах складання актів при перевезеннях вантажів залізничним транспортом, затверджених наказом Державної адміністрації залізничного транспорту РФ від 18.06.2003 р № 45.

Чиновники в листі Мінфіну від 03.04.2007 р № 03-07-09 / 3 відзначили, що в разі виявлення покупцем товарів недостачі в рахунок-фактуру можуть бути внесені виправлення, завірені підписом керівника та печаткою продавця із зазначенням дати внесення змін. ПДВ

З питання, чи треба відновлювати вхідний ПДВ за відсутньою цінностям, йде давня суперечка між платниками податків і чиновниками.

Отже, Мінфін в листі від 01.11.2007 р № 03-07-15 / 175 відповів на питання застосування ПДВ щодо викраденого майна:

• вибуття майна з причин, не пов'язаних з реалізацією або безоплатною передачею (наприклад, у зв'язку з втратою, псуванням, боєм, розкраданням, стихійним лихом тощо.), об'єктом оподаткування ПДВ не є;
• суми податку, раніше правомірно прийняті до відрахування за вказаною майну, необхідно відновлювати. Відновлення слід проводити в тому податковому періоді, в якому відсутнє майно списується з обліку;
• по амортизується майну відновленню підлягає ПДВ в розмірі суми, пропорційної залишкової (балансової) вартості майна без урахування переоцінки;
• при виявленні винних осіб та повернення майна платника податків у разі використання повернутих цінностей в операціях, які підлягають оподаткуванню ПДВ, повинна бути представлена ​​коригуюча податкова декларація за той податковий період, в якому вироблено відновлення відрахувань;
• в разі компенсації збитку винною особою грошовими коштами нарахування ПДВ здійснюється і коригування сум відновлених відрахувань не проводиться.

Зауважимо, що раніше фінансисти стверджували, що вибуття майна в зв'язку з розкраданням при виявленні винних осіб слід розглядати як об'єкт оподаткування податком на додану вартість (лист від 14.08.2007 р № 03-07-15 / 120). Але пізніше вони зрозуміли всю абсурдність ситуації, що виникла і скасували це роз'яснення вищевказаним листом Міністерства фінансів України від 01.11.2007 р № 03-07-15 / 175. Ну, а про те, що суми ПДВ, раніше прийняті до відрахування, по товарно-матеріальних цінностей, виявлених при проведенні інвентаризації майна як відсутні, підлягають відновленню, чиновники говорили вже не раз (лист Мінфіну від 31.07.2006 р № 03-04 -11/132). Правда, відновлений вхідний податок, сплачений при придбанні товарів, списаних у складі надзвичайних витрат внаслідок пожежі, може бути врахований у позареалізаційні витрати, що враховуються при визначенні податкової бази по податку на прибуток за умови документального підтвердження факту пожежі та втрати майна (лист Мінфіну від 06.05. 2006 № 03-03-04 / 1/421).

У свою чергу вищі арбітри ще в 2006 році нагадали, що обов'язок по сплаті до бюджету раніше правомірно прийняті до заліку сум ПДВ повинна бути передбачена законом. При цьому в пункті 3 статті 170 Податкового кодексу прописані всі ситуації, при яких суми податку, прийняті до відрахування, підлягають відновленню. Недостача ж товару до числа таких випадків не відноситься. Виходячи з цього було зроблено висновок, що щодо недостач і розкраданням обов'язок по внесенню до бюджету раніше прийнятих до заліку сум ПДВ законодавством не передбачена (рішення ВАС РФ від 23.10.2006 р № 10652/06).