Категории

Cуществуют следующие способы оплаты за занятия:

  • Абонемент на 8 посещений (срок действия 1 месяц) - 300 грн.;
  • Абонемент на 4 посещения (срок действия 1 месяц) - 200 грн.;
  • Абонемент на 12 посещений(срок действия 1 месяц) - 400 грн.;
  • Разовое посещение - 60 грн.
(ДЛИТЕЛЬНОСТЬ ЗАНЯТИЙ ПО 1,5 ЧАСА)

Дебет-Кредит № 23 :: Зберігання товарів: оформлення та облік

Наше деловое партнерство www.banwar.org

Дебет-Кредит № 23 (5.6.2006)
Суть справи :: Точка зору

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Всі речі повинні десь зберігатися. Це склади виробника, продавця або місця продажу. Якщо ж власних складських приміщень немає, то речі можна передати на зберігання іншій особі. Тому такому важливому питанню приділено значну увагу і в Законі про прибуток, і в Законі про ПДВ, і в ЦКУ. Про деякі юридичні та податкові аспекти договору зберігання читайте в цій статті.

Що таке договір зберігання?

У ЦКУ, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, питання зберігання присвячена глава 66, яка так і називається - «Зберігання». Згідно ст. 936 ЦКУ, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, передану їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання (схову) між юридичними особами або між юридичною та фізичною особами повинен бути укладений у письмовій формі.

Письмова форма договору вважатиметься дотриманою, якщо прийняття речі (товару) буде засвідчений розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ч. 1 ст. 937 ЦКУ). Тобто першим документом, яким оформляються відносини прийому-передачі цінностей на відповідальне зберігання, є договір відповідального зберігання.

Безпосередньо в договорі можна обумовити тонкощі передачі речі (товару). Наприклад: передача речі (товару) від поклажодавця зберігачу і навпаки здійснюється за накладною, актом, з обов'язковою видачею довіреності. Тобто довіреність і буде тим документом, який підписується зберігачем в момент передачі йому речі, а при поверненні її власнику довіреність видасть поклажодавець зберігачу, що буде свідчити про повернення речі (товару) поклажодавцеві. Таким чином буде виконана умова Інструкції про облік довіреностей, в п. 2 якої зазначено, що «... цінності відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів».

Умова з дорученнями має виконуватися, коли дві сторони договору є юридичними особами. А коли з одного боку виступає фізична особа і отримує річ особисто, то довіреність воно може не видавати. Замість цього дана особа має подати паспорт або інший документ, що засвідчує особу, та Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, дані яких (номер, орган і дата видачі) вказуються у документах, якими підприємство-зберігач оформлює відпуск цінностей. На це також вказує і лист Мінфіну від 31.10.2000 р №053-29151.

Річ (товар), передану на зберігання, зберігач зобов'язаний зберігати протягом терміну, обумовленого в договорі (ч. 1 ст. 938 ЦКУ). Якщо ж термін зберігання договором не визначений і не випливає з його умов, то зберігач повинен передати поклажодавцеві річ з відповідального зберігання на його вимогу (ч. 2 ст. 938 ЦКУ). Протягом всього періоду зберігання зберігач повинен вживати заходів щодо забезпечення схоронності речі і виконувати інші обов'язки за цим договором особисто (статті 942, 943 ЦКУ).

Передати майно на зберігання іншій особі зберігач має право тільки в разі, коли подальше зберігання у нього може нашкодити майну, а отримати згоду поклажодавця він не може. Але у всіх випадках зберігач несе відповідальність перед поклажодавцем особисто і зобов'язаний своєчасно сповістити останнього про передачу майна на зберігання іншій особі. Якщо умови зберігання істотно погіршуються і можуть нашкодити майну, а повідомлений поклажодавець не реагує на зміну умов, то зберігач може самостійно продати майно (частину майна) (п. 2 ст. 945 ЦК).

Плата за зберігання майна і терміни її внесення повинні бути обумовлені в договорі. Можливо безоплатне зберігання переданого майна, але це також повинно бути обумовлено в договорі або в установчих документах юридичної особи (ст. 946 ЦК). Якщо майно зберігається у зберігача, який надає послуги зі зберігання на засадах підприємницької діяльності, то такий зберігач називається товарним складом і вважається професійним зберігачем. Зберігання на товарному складі присвячений другий параграф глави 66 ЦКУ. Товарний склад за плату зобов'язується за договором складського зберігання зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Факт отримання товару на товарний склад має бути підтверджений видачею складського документа: квитанції, складського свідоцтва (простого або подвійного).

Якщо ж на зберігання передається річ, що має ознаки, властиві усім речам того ж роду, і яка вимірюється числом, вагою, мірою, тобто річ, визначена родовими ознаками, то зберігач має право їх змішати, але тільки за згодою поклажодавця. Бажано під час передачі речі, визначеною родовими ознаками, вказати всі її особливості. Часто для визначення ознак посилаються на ГОСТи, технічні умови, що містять характеристику речей, переданих на зберігання. Якщо товарний склад має право розпоряджатися речами (це право нерівноцінні праву власності), визначені родовими ознаками, то до відносин сторін застосовуються положення про договір позики, а час та місце повернення товарів визначаються загальними положеннями про зберігання (ст. 958 ЦКУ), але з позиції Закону про прибуток це вже не підпадає під відповідальне зберігання.

Податковий облік товарів за договорами зберігання

Що собою являє операція зберігання в податковому обліку див.

Оскільки право власності на річ (товар) за договором зберігання не переходить від поклажодавця до зберігача, то така операція не вважатиметься і продажем (п. 1.31. Закону про прибуток). Тобто ні валові доходи, ні валові витрати ні у поклажодавця, ні у зберігача не виникають.

А ось у поклажодавця вартість речі (товару), якщо вона була включена до валових витрат, буде брати участь в перерахунку приросту-убутку згідно з п. 5.9 Закону про прибуток. Сам факт передачі речі на відповідальне зберігання, як випливає з обох законів, не тягне за собою ніяких податкових наслідків. А ось послуги зберігання, якщо договір зберігання у нас БЕЗОПЛАТНО, підпадають під визначення об'єкта оподаткування відповідно до і Закону про прибуток, і Закону про ПДВ.

Приклад 1 За договором зберігання поклажодавець зобов'язується платити зберігачу за схоронність речі 480,00 грн на місяць, в т.ч. ПДВ - 80,00 грн.

У цьому випадку валові доходи зберігача складуть 400,00 грн, а податкові зобов'язання по ПДВ - 80,00 грн.

У поклажодавця виникнуть валові витрати на таку ж суму, а також податковий кредит з ПДВ за умови, що ця операція по схоронності речі пов'язана з веденням господарської діяльності. Якщо обидві сторони договору - класичні платники податку на прибуток, то ВД або ВВ виникнуть з урахуванням першої події. Те ж стосується і податкових зобов'язань або податкового кредиту з ПДВ. А якщо тільки одна зі сторін не буде платником податку на прибуток, то слід пам'ятати і про звичайні ціни, і про пп. 11.2.3 Закону про прибуток (дата збільшення валових витрат).

Бухгалтерський облік товарів за договорами зберігання

Згідно з визначеннями доходів і витрат в П (С) БО 15 «Дохід» та П (С) БО 16 «Витрати», передача майна на відповідальне зберігання не визнаватиме жодного доходами, ні витратами і в бухгалтерському обліку. Отже, у поклажодавця в момент передачі речі (товару) на відповідальне зберігання в бухгалтерському обліку буде зроблено проводка по дебету і кредиту матеріальних рахунків 20, 22 або 28 з відкриттям різних субрахунків по місцях зберігання. Тобто за кредитом буде своє місце зберігання, а за дебетом - місце відповідального зберігання. Якщо цю операцію реалізувати в 1С, то це можна оформити документом «Переміщення», де в поле «звідки» вибрати своє місце зберігання, а в полі «куди» - місце відповідального зберігання. Відображення в бухгалтерському обліку поклажедателя операцій зі зберігання подано в таблиці 1 (суми умовні).

У зберігача річ (товар), прийнята на відповідальне зберігання, буде враховуватися на позабалансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні». Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, ведеться щодо підприємств-власників, видів, сортів запасів та місць зберігання. Такі цінності (отримані на відповідальне зберігання) повинні зберігатися окремо від власних.

Отже, за дебетом позабалансового рахунку 023 хранитель буде враховувати прийом речі (товару) на відповідальне зберігання, а за кредитом рахунка 023 - вибуття такої речі (товару). В 1С це можна оформити документом «Операція». Відображення в бухгалтерському обліку зберігача операцій зі зберігання подано в таблиці 2 (суми умовні).

Недотримання умов зберігання

Відповідно до ст. 944 ЦКУ, «зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її в користування іншій особі». Згідно ч. 1 ст. 950 ГК, «за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах». Якщо суд задовольнить позов поклажодавця і визнає провину зберігача у втраті (нестачі) речі, то останній повинен відшкодувати першому збитки, спричинені такою втратою, в розмірі її вартості (п. 1.1 ст. 951 ЦК). Якщо зберігач буде винен тільки в пошкодженні речі, то він повинен відшкодувати збитки «... в розмірі суми, на яку знизилася її вартість» (п. 1.2 ст. 951 ЦК). Правда, якщо річ пошкоджена сильно, то поклажодавець має право вимагати відшкодування повної вартості речі, при цьому відмовляючись від пошкодженої речі (п. 2 ст. 951 ЦК).

Витрати, які несе зберігач, умовно можна розділити на передбачувані та непередбачувані. Наприклад, витрати, понесені зберігачем для належного зберігання товару, можна віднести до передбачуваним і взагалі включити в плату за зберігання з усіма наслідками, що випливають звідси податковими наслідками. Але припустимо, що зберігач несе витрати тому, що річ, передана йому на зберігання, мала такі особливості, про які зберігач не знав і не міг знати. Тоді ці витрати зберігачу зобов'язаний відшкодувати поклажодавець (ст. 952 ЦК). Витрати, які сторони не могли передбачити під час укладення договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. На практиці хранитель мав би підписати з поклажедателем додатковий акт на ці непередбачені послуги. Якщо акт буде підписаний, то в податковому обліку у обох сторін виникнуть податкові наслідки (ВД і зобов'язання по ПДВ у зберігача, а також ВР і кредит по ПДВ у поклажодавця) як при звичайному надання послуг.

Але особливої ​​уваги заслуговують податкові наслідки використання зберігачем речей, отриманих на зберігання, у власній господарській діяльності. У податковому обліку таке використання підпадає під визначення «безоплатно надані товари (роботи, послуги)», до яких, згідно п. 1.23 Закону про прибуток, серед іншого належать «... товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті ». Тобто у зберігача, згідно з пп. 4.1.6 Закону про прибуток, 1 виникнуть валові доходи на суму переданих йому на зберігання речей. А поклажодавець повинен коригувати свої валові витрати, але не прямо знімаючи суму з валових витрат, а шляхом перерахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів згідно з п. 5.9 Закону про прибуток.

Вартість запасів, переданих на зберігання і використаних зберігачем у господарській діяльності (або загублених), повинна відображатися у поклажодавця у відповідному рядку графи 4 «Запаси, вікорістані не у господарській діяльності підприємства» таблиці 1 додатка К1 / 1 до декларації з податку на прибуток, зменшуючи тим самим його валові витрати.

Що стосується коригування податкового кредиту з ПДВ у поклажодавця, то тут зазначимо таке. Раніше податковий кредит був тісно пов'язаний з валовими витратами, тобто немає витрат - немає кредиту. Тепер пряма залежність податкового кредиту та валових витрат немає. Головне, щоб майно купувалося для подальшого використання в господарській діяльності підприємства, що і робив поклажодавець. Факт нестачі майна (його частини) не є підставою для коригування податкового кредиту з ПДВ. Але ДПАУ може мати інше мненіе2.

Якщо поклажодавець вирішує вчинити саме так, то швидше за все він повинен бути готовий відстоювати свою позицію в суді. Отже, враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що використовувати товари, передані на зберігання, у власній господарській діяльності зберігачу недоцільно.

Припустимо, що вартість втраченого майна (його частини), згідно з договором, зберігач повертає поклажодавцю на розрахунковий рахунок. Сума цієї компенсації не буде визнаватися валовим доходом для поклажодавця, адже, як зазначено вище, останній повинен був відкоригувати свої валові витрати щодо втраченого товару. До валових доходів включатиметься тільки сума перевищення компенсації над сумою, на яку були зменшені ВР шляхом перерахунку приросту / убутку (пп. 4.2.3 Закону про прибуток). Що стосується цієї операції у зберігача, то оскільки спочатку вся сума була включена до ВД, сміливий зберігач після її відшкодування поклажодавцеві може віднести її до ВР.

Але зауважимо, що це стосується тільки сміливих зберігачів. У разі якщо зберігач повертає поклажодавцю замість втраченого такий же товар, то у поклажодавця жодних податкових наслідків не виникає.

А ось у зберігача, на думку автора, вартість майна, що повертається їм замість втраченого (пошкодженого), що не буде валовими витратами як товари, придбані не для використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 Закону про прибуток) і, відповідно, не буде права на податковий кредит з ПДВ (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ).

приклад 2

Облік у зберігача

Поклажодавець передав товар на відповідальне зберігання зберігачу (непрофесійному) на суму 24000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 4000,00 грн.

Плата за зберігання, згідно з договором, становить 480,00 грн на місяць, в т.ч. ПДВ - 80,00 грн.

Під час зберігання з вини зберігача частина майна на суму 12000,00 грн було втрачено, що було встановлено при інвентаризації. Винні особи не встановлені. Зберігач повертає поклажодавцю аналогічний товар. Майно за умовами договору зберігається місяць. Після закінчення терміну зберігання на вимогу поклажодавця все майно повертається останньому (див. Таблицю 3 на с. 32).

Але що ж робити, якщо зберігач не визнає своєї провини в тому, що майно було пошкоджено або втрачено через нього. Поклажодавцеві залишається хіба що звернутися до суду. Які ж проводки виникнуть у власника майна (поклажодавця), якщо він загубив річ з вини зберігача і:

1) зберігач відшкодував збитки;

2) зберігач не відшкодував збитків?

Приклад 3 Підприємство «А» передало підприємству «Б» товар на матеріальне зберігання на суму 24000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 4000,00 грн.

З вини зберігача (підприємства «Б») майно було загублено.

Підприємство «А» подало позов до суду.

Рішення суду - позов задовольнити, підприємство «Б» має відшкодувати збитки підприємству «А» в розмірі вартості втраченого товару (див. Таблиці 4 і 5 на с. 33).

Якщо збитки підприємству «А» не відшкодовані, то зазначену дебіторську заборгованість воно відображає в порядку, передбаченому пунктами 7 - 11 П (С) БО 10, тобто не в момент втрати, а на кінець кварталу повинен бути створений резерв сумнівних боргів на заборгованість, яку хоча і вирішено погасити, але все ж існує невпевненість в її погашенні боржником (наприклад, в результаті недостатності у нього активів).

Ми розглянули випадок, коли згода між зберігачем і поклажодавцем не було встановлено. Якщо пам'ятати про бажання податкових органів обкласти ПДВ збитки, які одна сторона відшкодовує іншій, а також посперечатися про правомірність збільшення ВР на суму відшкодованих збитків, то можна побачити, скільки клопоту принесе таке залагодження справи. Краще (спокійніше для податкового обліку) укласти між сторонами договір купівлі-продажу або комісії і залагодити справу мирно.

А що робити в разі, якщо суд не визнає провини зберігача в втраті товару? Такі випадки спостерігаються в судовій практіке.1 Тобто вина зберігача не доведена, право власності на товар до нього не перейшло. Значить, немає безоплатної передачі товару - немає валових доходів у зберігача. А ось валові витрати у поклажодавця доведеться відкоригувати на вартість втраченого товару. У бухгалтерському обліку слід відобразити цю операцію як операцію, пов'язану з крадіжкою майна.

У даній статті ми розглянули питання, що стосуються виконання договору зберігання.

Але в ЦКУ в окремий параграф три глави 66 виділені спеціальні види зберігання, до яких відносяться зберігання речей в ломбарді, зберігання в банку, зберігання речей у камерах схову, готелі, гардеробі, під час перевезення, зберігання речей, що є предметом спору, зберігання автотранспортних засобів , договір охорони. Але це вже тема іншої статті.

Таблиця 1

Облік у поклажодавця№ п / пЗміст операціїБухгалтерський облікСума, грнПодатковий облікД-тК-тВДВВ

1. Передано товар на відповідальне зберігання 281 / склад в.зб. 281 / свій склад 20000,00 - - 2. Повернуто товар з відповідального зберігання 281 / свій склад 281 / склад в.зб. 20000,00 - -

Таблиця 2

Облік у зберігача№ п / пЗміст операціїБухгалтерський облікСума, грнПодатковий облікД-тК-тВДВВ

1. Прийнято товар на відповідальне зберігання 023 24000,00 - - 2. Повернуто товар з відповідального зберігання 023 24000,00 - -

Таблиця 3

Облік у зберігача (за умовами прикладу 2)№ п / пЗміст операціїБухгалтерський облікСума, грнПодатковий облікД-тК-тВДВВ

1. Прийнято товар на відповідальне зберігання 023 24000,00 - - 2. Списано на витрати вартість частини втраченого товару 949 685 12000,00 - - 3. Списано з позабалансу частина втраченого товару 023 12000,00 - - 4. Закуплено товар, аналогічний втраченого 209 631 12000,00 * - - 631 311 5. Відкориговано залишок товару на позабалансовому рахунку 023 12000 , 00 - - 6. Відображено погашення заборгованості перед поклажодавцем на вартість втраченого товару 377 209 12000,00 - - 685 377 7. Надано послуги оф ги зберігання (підписаний акт) 361 719 480,00 400,00 - 719 641 / пдв 80,00 8. Отримано плату згідно з підписаним актом 311 361 480,00 - - 9. Повернуто товар з відповідального зберігання на вимогу поклажодавця після закінчення договору 023 24000,00 - - * До первісної вартості запасів включається сума непрямих податків, яка не відшкодовується підприємству.

1 Згідно з пп. 4.1.6 Закону про прибуток: «... Валовий дохід включає: ... доходи у вигляді ... вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді ...».

2 Лист ДПАУ від 13.06.2005 р №5436 / 6 / 15-2315.

Таблиця 4

Облік у підприємства «А» (за умовами прикладу 3)№ з / пЗміст операціїБухгалтерський облікСума, грнПодатковий облікД-тК-тВДВВ

1. Передано товар на відповідальне зберігання 281 / склад в.зб. 281 / свій склад 20000,00 - - 2. Встановлено факт втрати майна 947 28 20000,00 - - 20000,00 Одночасно коригуємо кредит з ПДВ * 641 / пдв 947 - 4000,00 * - - Одночасно відображаємо забаланс 072 - 24000,00 - - 3. Нараховано суму до відшкодування за втрачений товар підприємством «Б» 375 716 24000,00 - - Одночасно списуємо з позабалансу - 072 24000,00 - - 4. Отримано від підприємства «Б» відшкодування збитків 311 375 24000,00 4000, 00 ** - * Для передбачливих платників податків.

** У ВД потрапляє сума перевищення між компенсацією та коригуванням ВР.

Таблиця 5

Облік у підприємства «Б» (за умовами прикладу 3)№ з / пЗміст операціїБухгалтерський облікСума, грнПодатковий облікД-тК-тВДВВ

1. Прийнято товар на відповідальне зберігання 023 24000,00 - - 2. Встановлено факт втрати товару (прирівнюємо до безоплатного отримання) 28 718 24000,00 24000,00 - 947 28 - - Одночасно списуємо з позабалансу товар з відповідального зберігання 023 - - 3. Підприємство визнало провину за втрату товару 949 685 24000,00 - - 4. Підприємство відшкодувала збитки з р / с підприємству «А» 685 311 24000,00 - 24000,00 * * Для сміливих (описано вище).

1 Вищий Господарський суд України, постанова від 05.07.2005 р №25 / 203-04-4260: «... Втрата майна, переданого на зберігання ТОВ« Фірма «Сигма», сталася в результаті злочинних дій третіх осіб, які не встановлених слідством ».

Відповідальне зберігання в податковому обліку

Відповідальне зберігання - це господарська операція платника податку, що передбачає передачу матеріальних цінностей, відповідно до договору зберігання, на зберігання іншій особі без права їх використання у господарському обороті такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних цінностей платникові податків без зміни їх якісних або кількісних характеристик .

Пункт 1.24 Закону про прибуток

Не належать до поставки товарів операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання) та інших цивільно-правових договорів, які не передбачають переходу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Пункт 1.4 та пп. 3.2.2 Закону про ПДВ

Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»

Дохід фермера оподатковується як дивіденди   Суть справи :: Точка зору   За нормами Закону №889 доходи членів фермерського господарства слід розглядати як доходи, що виплачуються юрособою у зв'язку з розподілом чистого прибутку на користь її засновників Дохід фермера оподатковується як дивіденди
Суть справи :: Точка зору
За нормами Закону №889 доходи членів фермерського господарства слід розглядати як доходи, що виплачуються юрособою у зв'язку з розподілом чистого прибутку на користь її засновників. А тому підлягають оподаткуванню за ставкою 13% у складі місячного ...

Життя, поділена надвоє   № 22 (2 Життя, поділена надвоє
№ 22 (2.6.2014) :: Суть справи :: Точка зору
Події останніх місяців, можна впевнено сказати, змінили світ. І в першу чергу - нас самих. Напрацьовані роками бізнес-відносини, поки ще є можливість підтримувати їх, функціонують в більш-менш дієздатному режимі. Але, з огляду на неоднозначність ...

ціннопаперові перевірки   № 15-16 (14 ціннопаперові перевірки
№ 15-16 (14.4.2014) :: Суть справи :: Точка зору
Ціннопаперові перевірки - чи не найдорожчі перевірки за розміром можливих штрафних санкцій. Реалії бізнесу свідчать, що не завжди фінсанкцій можна уникнути, навіть якщо діяти максимально в законодавчо встановлених рамках. А часом рез ...

Що таке договір зберігання?
А що робити в разі, якщо суд не визнає провини зберігача в втраті товару?