Категории

Cуществуют следующие способы оплаты за занятия:

  • Абонемент на 8 посещений (срок действия 1 месяц) - 300 грн.;
  • Абонемент на 4 посещения (срок действия 1 месяц) - 200 грн.;
  • Абонемент на 12 посещений(срок действия 1 месяц) - 400 грн.;
  • Разовое посещение - 60 грн.
(ДЛИТЕЛЬНОСТЬ ЗАНЯТИЙ ПО 1,5 ЧАСА)

МЕТОДИ РОБОТИ З ПРОБЛЕМНОЮ заборгованістю ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО КРЕДИТУВАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ

  1. бібліографічна ПОСИЛАННЯ

1 Фурзікова Є.Г. 1

1 Санкт-Петербурзький державний університет економіки і фінансів

У статті розглянуті існуючі методи роботи з проблемною заборгованістю комерційних бан-ків. Більшість банків використовують кілька методів: на ранніх стадіях самостійно працюють з проблемною заборгованістю, а на більш пізніх - передають її на аутсорсинг, колекторським компані-ям або продають. Але останнім часом спостерігається тенденція перегляду банками своєї політики на користь продажу портфелів з наявною заборгованістю. Автор виділив переваги і недоліки кожного розглянутого методу. Також були виявлені і проаналізовані виникають проблеми даних методів управління проблемними активами. Запропоновано систему оцінки ефективності мето-дів роботи з проблемними кредитами. Проведено оцінку ефективності за чотирма напрямками: самостійне управління, передача боргу на аутсорсинг, продаж третім особам і з використанням можливостей державного втручання.

колекторське агенство.

цесія

аутсорсинг

методи роботи з проблемними активами

споживче кредитування

проблемна заборгованість

кредит

1. Цивільний кодекс Російської Федерації Глава 24, ст.382-390 «Про перехід прав кредитора до іншої особи і переведення боргу».

2. Цивільний кодекс Російської Федерації Глава 43, ст. 824 «Договір фінансування під відступлення права грошової вимоги»

3. Москаленко А., «Фактор опту» / журнал «Профіль» -№ 758.- березень 2012

4. Пивоварова М., «Поганий» банк для «хороших» банків / Журнал «Банківський огляд», № 5.-травень 2009.-стр.124

5. Положення Банку Росії від 26 березня 2004 N 254-П "Про порядок формування кредитними організаціями резервів на можливі втрати по позиках, по позичкової і прирівняної до неї заборгованості"

6. Секвоя Кредит Консолидейшн, «Колектори стали задовольнятися дрібними боргу-ми», 2 липня 2012 http://www.sequoia.ru/info/publication/580/

Вступ. Для Росії проблема управління проблемними кредитами підсилює свою актуальність, так як показники простроченої та сумнівної заборгованості за кредитними портфелями вітчизняних банків за різними оцінками перевищують рівень аналогічних показників банків розвинених країн. Саме з цієї причини, а також виходячи зі світової практики і процедур зниження ризиків банківської діяльності, Банк Росії постійно вказує російським банкам на необхідність удосконалення управління ризиками в цілому, і перш за все кредитних ризиків.

Цілю даного дослідження є вивчення всіх основних методів роботи з проблемною заборгованістю.

Існує кілька варіантів організації роботи з проблемною заборгованістю:

1) самостійна робота банку з повернення проблемної заборгованості;

2) спільна робота з колекторськими агентствами на умовах «агентської угоди»;

3) продаж портфеля проблемної заборгованості третім особам.

Розглянемо кожен з вищевказаних варіантів докладніше.

1) Самостійна робота з повернення проблемної заборгованості поки залишається для вітчизняних банків найпоширенішим методом управління проблемною заборгованістю. Багато банкірів, як і раніше, вважають його найбільш ефективним, хоча він і вимагає від банку значних організаційних і матеріальних витрат. Необхідно організувати систему роботи з проблемною заборгованістю, в тому числі матимуть місце витрати на автоматизацію цієї діяльності, крім того потрібно утримувати штат кваліфікованих співробітників, покривати судові та інші витрати по стягненню і реалізації майна.

Стандартна процедура повернення банком простроченої заборгованості виглядає приблизно наступним чином: в разі, якщо позичальник вчасно не погасив черговий платіж по кредиту, співробітники кредитного підрозділу або call-центру банку нагадують йому про це дзвінком по телефону або СМС-повідомленням. Через кілька днів, в разі непогашення боргу, позичальникові і поручителю відправляють листи з повідомленням про порушення умов кредитного договору та попередженням про право банку вимоги повернення повної суми заборгованості (в т.ч. і за умови, якщо термін повного погашення кредиту ще не настав) . Як правило, згідно з внутрішніми положеннями кредитних організацій, кредит переходить в розряд проблемних після 90 днів простроченої по ньому заборгованості. У разі неповернення простроченого кредиту, з метою його погашення підключаються співробітники спеціальних підрозділів банку по роботі з проблемною заборгованістю. Після закінчення шести місяців після виникнення простроченої заборгованості, банки, як правило, звертаються до суду з позовом на позичальника, вимагаючи повного погашення кредиту.

Безумовно, фінансова криза мав наслідок і у виникненні простроченої заборгованості по кредитному портфелю. Після 2009 року, коли банки зіткнулися з питаннями неплатежів по кредитах і активно заговорили про проблемні активи, менеджери кредитних підрозділів звернулися до такого інструменту як реструктуризація кредитів.

З'явилися випадки масової реструктуризації без урахування фінансових можливостей клієнтів щодо дотримання нових умов погашення кредитів. При такому підході реструктуризація не покращує реальну якість кредитного портфеля, а дозволяє лише відстрочити відображення простроченої заборгованості на балансі, про що свідчить існування значної частки реструктуризованої заборгованості, по якій повторно виникло порушення графіка щомісячних платежів.

2) Наступним варіантом роботи з проблемною заборгованістю є спільна робота банків з колекторськими агентствами. На практиці склалося два основні методи роботи з колекторськими агентствами: аутсорсинг (агентський договір) і цесія (переуступка прав вимоги).

Аутсорсинг передбачає передачу колекторському агентству проблемної заборгованості в управління.

Поступка права вимоги боргу (цесія) має на увазі передачу прав кредитора до колекторському агентству (згода боржника при цьому не потрібно, за умови, що це не передбачено договором).

У чинному Російському законодавстві поняття «аутсорсинг» не існує, тому подібні правовідносини регулюються кількома видами цивільно-правових договорів, подібних з регулювання схожих зобов'язань. Надання колекторських послуг за агентською угодою передбачає укладання між банком і колекторським агентством договору, на підставі якого колектори проводять роботу з боржниками за дорученням банку. В якості винагороди за послуги по стягненню, з банку стягується комісія - певний відсоток від суми повернутого боргу. Розмір комісії коливається від 10 до 50% і залежить від декількох факторів. В першу чергу, від переліку послуг, що надаються колекторським агентством: чи займається воно судовим і постсудебним стягненням або працює тільки з позасудового стягнення заборгованості.

Ефективність роботи колекторської компанії залежить як від характеристик самої компанії (розміру штату, технічного оснащення і методів роботи, кваліфікації та досвіду співробітників), так і від якості кредитного портфеля, переданого на агентську обслуговування.

3) Продаж третім особам проблемних долгов- загальноприйнята практика в усіх країнах, а останнім часом вона починає використовуватися і в Росії. Регулювання цього питання висвітлено в главі 24 ГК РФ «Зміна осіб у зобов'язанні» [1].

До кризи кредитні портфелі банків передані за договором цесії містили борги з простроченням повернення понад 270 днів. Сьогодні на ринку продаються портфелі з термінами заборгованості від 180 днів. Застосовуючи договору цесії при викупі портфелів поганих боргів, можуть бути передбачені дисконти. Договір цесії передбачає перехід до банку права отримання грошових коштів за договорами про відступлення прав вимоги. Вартість послуг по даному виду договору повинна бути достатньою, щоб погасити весь обсяг позичкової заборгованості. Банк має право скористатися надійшла виручкою тільки для погашення виданого кредиту та сплати всієї наявної по кредиту заборгованості. У разі якщо на вимогу надходить сума грошових коштів, що перевищує заборгованість по позичці, то різниця повертається цеденту.

В останні роки зростали обсяги заборгованості, з якими колекторські агентства працюють за договорами цесії. За складеним «Секвоя Кредит Консолидейшн» до огляду ринку, якщо в 2008 році банками було продано близько 30 млрд. Боргів, то в 2010 році - вже 60,7 млрд, а в 2011 р ринок цесії значно виріс і склав 78,7 млрд. руб. [6] За прогнозами експертів, в 2012 році в Росії будуть виставлені на продаж борги на суму $ 4-5 млрд., Тобто близько третини існуючої прострочення (Рис.1).

1)

Рис.1. Обсяг проданих боргів за договором цесії колекторським агентствам [1]

На підставі поданої на рис.1 інформації, можна стверджувати, що для банків проблема простроченої заборгованості залишається як і раніше актуальною. Отже робимо висновок про те, що банки стали краще розуміти і активніше використовувати переваги, які їм дає процедура стягнення боргів за допомогою колекторських агентств, включаючи скорочення операційних витрат і відрахувань до резервних фондів.

Одним з поширених методів є продаж кредитних портфелів факторинговим компаніям, які згодом можуть передати їх для стягнення колекторським фірмам. Популярність здійснення продажів з використанням факторингових компаній пояснюється особливостями діючої нормативної бази. Факторингові операції визначаються наступним чином. За договором факторингу прав грошової вимоги одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати другій стороні (клієнту) кошти в рахунок грошової вимоги клієнта (кредитора) до третьої особи (боржника), що випливає з надання клієнтом товарів, виконання ним робіт або надання послуг третій особі, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги [2]. Грошова вимога до боржника може бути передано клієнтом факторові для забезпечення виконання зобов'язань клієнта перед фінансовим агентом. Факторинг є різновидом короткостроковій кредитної і одночасно комісійної угоди.

Динаміка розвитку факторингу в країні в 2011 році всупереч всім прогнозам виявилася вищою, ніж в 2010 році. За підсумками минулого року обсяг ринку склав 882 мільярдів рублів, що на 82% вище, ніж за підсумками 2010 року (484 млрд рублів і на 53% по відношенню до 2009 року) [4].

У порівнянні з колекторськими компаніями, факторинг має, на наш погляд, більше можливостей. Зокрема, викуп кредитного портфеля здійснюється також як і колекторськими агентствами з дисконтом (як плату за здійснення цієї операції), однак продаж боргів проводиться з виконанням різних методів, таких як відкритий тендер, закритий тендер, прямий продаж кінцевому покупцеві, переуступка боргу Піфам.

Одним з варіантів звільнення балансу від непрацюючої заборгованості є списання проблемної заборгованості. До нього зазвичай вдаються в крайні заходи, коли немає надії на отримання ефекту від спроб стягнення заборгованості або проведення заходів щодо стягнення боргу нерентабельно (при дрібних сумах кредитів витрати на пошук позичальника можуть іноді перевищувати суму заборгованості). Згідно Главі 8 Положення ЦБ РФ № 254-П, банки мають право списувати заборгованість, визнану безнадійною, за рахунок сформованих під неї резервів. При списанні безнадійної заборгованості за позиками та відсотків по ній кредитна організація зобов'язана вжити необхідні і достатні юридичні і фактичні дії щодо стягнення зазначеної заборгованості, можливість здійснення яких випливає із закону, звичаїв ділового обороту або договору [3].

В даний час одним з методів реанімації банківського сектора, що застосовуються у світовій економіці, є створення «поганих» банків.

Банк проблемних активів - це фінансова структура, на баланс якої надходять активи приватних банків, ймовірність повернення яких неможлива. «Поганий» банк (bad bank) є повністю державною структурою. У завдання «поганого» банку входить накопичення токсичних активів у вигляді викупу їх у банків і проведення роботи з проблемними активами з метою повернення боргів.

Зарубіжний досвід діяльності поганих банків є успішним. У 90-х роках в Швеції банкам з проблемними активами вдалося повернути третю частину балансової вартості проблемної заборгованості. На даний момент, в кінці березня Міністерство фінансів США оприлюднило довгоочікувану програму, що отримала назву «TARP» (Troubled Asset Relief Program). Її суть полягає у викупі у банків «токсичних активів» і переведення їх на баланси спеціально створених приватно-державних інвестиційних фондів [5].

Питання про створення банку проблемних активів в Росії піднімається постійно. Однак існують деякі складності в створенні подібного банку. По-перше виникають труднощі з визначенням ціни, по якій банк купував би у комерційних банків їх проблемні активи; по-друге, за умови, якщо комерційний банк переведе свою проблемну заборгованість на баланс спеціального банку, тим самим зможе продовжити свою діяльність без особливих змін, таким чином держава оплатить помилкову політику керівництва і власників банку. Тут слід звернути увагу, що створення банку проблемних активів може спровокувати корупційні дії одночасно банкірів, їхніх боржників і чиновників.

Санаційний банк може бути створений не тільки державою, а й групою банків або одним банком, або іншою компанією. Фахівці пропонують ще один шлях вирішення проблеми. Суть полягає в тому, щоб кожен банк створював дочірній «поганий» банк, на баланс якого і перекладав би свої «погані активи». Головний банк продовжував би роботу з «хорошими активами», а отже, відновлював би кредитування, а дочірній «поганий» банк проводив би роботу з проблемними кредитами. Але висновок з банку «поганих» боргів не обов'язково врятує його від банкрутства.

Проаналізувавши описані вище підходи по роботі з проблемною заборгованістю, виділимо їх сильні і слабкі сторони (див. Табл.1).

Таблиця 1

Переваги та недоліки різних методів роботи з проблемною заборгованістю комерційного банку [2]

Методи роботи з проблемними кредитами

переваги

недоліки

Самостійна робота банку по поверненню проблемної заборгованості

Відсутність витрат на оплату робіт колекторських компаній і дисконту при продажі

1. Витрати коштів банку і часу штатних співробітників при відсутності гарантії повернення коштів.

2. Необхідність формування 51-100% резерву на можливі втрати за позикою [3].

3. Негативний вплив проблемної заборгованості на якість кредитного портфеля.

Висновок з колекторської компанією угоди щодо агентського обслуговування портфеля

1. Відсутність витрат часу на роботу з проблемною заборгованістю надає банку можливість зосередитися на прибуткових операціях.

2. Фінансові витрати на повернення проблемної заборгованості виникають тільки за умови повернення заборгованості

Витрати на сплату комісії колекторському агентству (у відсотках від обсягу поверненої заборгованості)

Поступка права вимоги (продаж портфеля), в тому числі передача портфеля ПІФу

1. Відсутність витрат коштів і часу на роботу з проблемною

заборгованістю надає банку можливість зосередитися на прибуткових операціях.

2.Снятіе з банку відповідальності за повернення заборгованості і, таким чином, уникнути конфлікту з боржником

3. Поліпшення якості портфеля за рахунок передачі права вимоги третім особам.

4.Оптімізація оподаткування (при передачі боргів на ПІФ)

Втрата частини портфеля за рахунок продажу з дисконтом.

Списання безнадійних кредитів

1. Відсутність витрат коштів і часу на роботу з проблемною заборгованістю надає банку можливість зосередитися на прибуткових операціях

2. Поліпшення якості кредитного портфеля за рахунок списання проблемної заборгованості.

1. Необхідність формування 100% резервів на можливі втрати.

2. Витрати на податки.

Оскільки для позичальника списаний кредит - це дохід, банк як податковий агент повинен списати з цієї суми податок на доходи фізичних осіб і заплатити податок на прибуток (з суми вивільнених резервів)

Підводячі Підсумки Можемо стверджуваті, что найбільш Поширеними на Сейчас методами є Самостійне управління проблемною заборгованістю або продажів кредитних портфелів колекторських и факторингових компаніям, в тому чіслі пов'язаних. Більшість банків Використовують кілька методів: на ранніх стадіях самостійно Працюють з проблемною заборгованістю, а на більш пізніх - передаються ее на аутсорсинг, колекторських компаніям або продають. Разом з тим зауважимо, що за умови наявності дрібних сум заборгованостей по кредитах, іноді їх списують за рахунок резервів. Для вдосконалення самостійного управління необхідне створення керуючої компанії по роботі з проблемними боргами: або окремої структури по збору проблемних кредитів, наприклад, дочірньої компанії або створення відділу в банківській структурі.

Останнім часом спостерігається тенденція перегляду банками своєї політики на користь продажу портфелів з наявною заборгованістю. Деякі банки переуступають заборгованість по кредиту фізичних осіб іншим фізичним особам, деякі використовують метод участі банку в бізнесі проблемного позичальника. Очищення балансу від непрацюючих активів шляхом передачі їх на ПІФи поки не поширене і використовується тільки окремими банками. Частково це пов'язано з недостатньою поінформованістю банків, частково - з відсутністю чіткого законодавства в цій сфері. Можливо, в майбутньому даний напрямок буде розвиватися, особливо при наявності законодавчої підтримки.

У висновку слід зазначити, що конкретного зміни стратегії банків в управлінні заборгованістю в результаті кризи 2008-2009 рр. не відбулося. Найбільш популярними методами менеджменту проблемних боргів, як і до кризи, як і раніше залишаються реструктуризація заборгованості, продаж проблемного боргу, а також методи, можливі лише за ініціативи монетарної влади.

І останнє, що хотілося б додати - не дивлячись на відсутність корінних зрушень в стратегії управління проблемними боргами, поширення такого способу, як створення керуючих компаній, позначило б, на наш погляд, важливі зміни в її структурі. У посткризовому періоді керуючі компанії, з одного боку, можуть продовжити свою діяльність, об'єднавши завдання банків та по критичної заборгованості, і не є такою. З іншого боку, в разі включення в основні цілі керуючих компаній інвестиційних завдань, банки отримають можливість підвищити диверсифікацію активів.

бібліографічна ПОСИЛАННЯ

Фурзікова Є.Г. МЕТОДИ РОБОТИ З ПРОБЛЕМНОЮ заборгованістю ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО КРЕДИТУВАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2012. - № 6 .;
URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=7985 (дата звернення: 31.05.2019).

Пропонуємо вашій увазі журнали, что видають у видавництві «Академія природознавства»

(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)

Ru/ru/article/view?