Наше деловое партнерство www.banwar.org

Мін'юст РФ, за даними федеральних ЗМІ, прийняв до розгляду документи щодо заснування в країні загальноросійського громадського руху «Народний фронт - за Росію» (це повний юридичний назва ОНФ - Загальноросійського Народного Фронту). Немає сумнівів, що рішення профільного відомства винесе позитивне. Тому в регіонах в середині літа відбудуться свої установчі конференції. У Комі така намічена на 31 липня, пише в своєму блозі на БНК член Громадської палати РК Дарина Шучаліна.

Фото Кирила Затрутін

«Побувавши на з'їзді в Москві, поспілкувавшись з членами федерального оргкомітету ОНФ, а також з« фронтовиками »з регіонів, приходжу до висновку, що другий« Єдиної Росії »з Фронту його лідер - президент Володимир Путін - явно не збирається робити. Що, зрозуміло, на краще. Оскільки від політики в чистому вигляді, якою займаються партії, народ відверто втомився. Партії у простих людей давно і стійко асоціюються з постійними чварами, дільбою постів (часом в форматі шкур не вбитий ведмедів), запобіганням в період виборів з «електоратом» (страхітливий термін, яким нарікають виборців) і періодично - зі скандалами: грошовими, майновими, корупційними, кадровими.

Крім того, партії раз у раз рвуться до влади заради влади як такої. Причому, як мені бачиться, нерідко вже просто-напросто за інерцією, без жодного на те сенсу. Скажімо, в ті ж Ради депутатів на місцях. Особливою роботи партійці (особливо від псевдоопозиції) там не ведуть, сподівання населення як би не чують. Зате скільки пафосу в розмахуванні скоринкою.

Тому особисто мені ідея з ОНФ як таким здається досить перспективною для нашої країни на її нинішньому етапі розвитку. Якоря типу посвідчень, внесків та іншої організаційної атрибутики партійної суєти у Фронті відсутні. Регіонам строго-настрого покарано не створювати огрядних апаратних структур (по типу партій), які апріорі забюрократізіруют будь-яку, навіть дуже корисну, роботу. Регіонам слід лише сформувати штаб (по типу Центрального Штабу ОНФ на федеральному рівні, в Москві) і вибрати трьох співголів. Голови як такого в регіонах не буде. У Фронті він такий один. Це сам Путін.

Сам же фронт робіт, який визначили собі «фронтовики», самий що ні на є актуальний. Тому абсолютно вірю, що складений він був на основі реальних соцопитувань реальних жителів країни. Нагадаю, пріоритетів - десяток. Це проблеми міграції, якості доріг, розвиток охорони здоров'я, освіти, культури, підприємництва і бізнесу, волонтерства. Крім того, захист сім'ї та дитинства, а також прав і свобод людини. Плюс проблеми горезвісного і в той же час багатостраждального ЖКГ.

За моїми багаторічними спостереженнями, все партії так чи інакше ставлять наболілі питання по цих напрямках. Однак далі слів справи не йдуть. А навіщо? Головне - в потрібний час і в потрібному місці покричати про них, постояти з пафосними плакатами на вулицях, дозволяючи розгніваної і втомленою від життєвих турбот натовпі випустити пар в свисток.

Таким свистком ОНФ бути не планує. А планує займатися конкретними справами. Починаючи з малого: з того, що хвилює невеликі групи людей. Будь то жителі села, села чи міста. По-перше, якщо вирішити їх вузькі (по мірках держави) проблеми, про «фронтовиків» буде створюватися належне - позитивне - враження. А вже згодом (можливо, навіть з роками), накопичивши досвід реалізації малих справ, ОНФнікам можна буде братися і за великі. У сенсі - глобальні (загальнодержавного розмаху).

Так хто ж складе кістяк Фронту на місцях? Однозначно - не чиновники. Чинним государевим службовцям шлях замовлений. Переметнутися в ОНФ нікому (від простого клерка до губернатора) не вдасться. У цьому запевнив країну федеральний оргкомітет. Більш того, за словами федерального активу, будь-які спроби можновладців нав'язати себе Фронту як в Москві, так і в регіонах, будуть негайно віддаватися розголосу: через пресу та інтернет. А ось кому під Фронт двері відчиняться, так це - самі рядові громадяни. Обмежень за все два: вік (від 18 років) і громадянство (неодмінно російське).

Що ж стосується соціального, матеріального становища і всього іншого - значення це не має. Головне, щоб бажаючі стати учасниками ОНФ (нечленами, бо це знову ж суто партійний термін) поділяли погляди на розвиток країни з путінськими. Бо заявлений їм курс на посту президента РФ і покликаний підтримувати ОНФ. Однак це зовсім не означає прийдешню необхідність нахвалювати на кожному розі особистість глави держави і піддакувати тим рішенням, які приймаються владою на місцях. При тому, що в Росії діє вертикаль влади.

Навпаки, сам Путін кровно зацікавлений в тому, щоб проблеми на місцях фронтовиками виявлялися і вирішувалися. А якщо їм не вистачить на те сил і ресурсів (при опорі, скажімо, місцевих чиновників або законодавців), учасники ОНФ зможуть маякнуть про це на самий «верх», щоб заручитися підтримкою Центрального Штабу, а в найрезонансніших випадках - самого голови, то є президента.

За своєю суттю той формат роботи, розвинути який ставить перед собою завдання ОНФ, особисто мені нагадує ТОСи - територіальні громадські самоврядування. До речі, саме вони зараз в нашій республіці активно створюються і розвиваються, особливо в сільських районах. Цю асоціацію з ТОСамі я провела на з'їзді, коли у представників ЗМІ та громадськості з регіонів була можливість цілий день безпосередньо спілкуватися з федеральними лідерами Фронту.

Федеральний оргкомітет мій виступ підтримав, визнавши, що саме такий формат роботи і потрібен Фронту. Тобто, мова про громадян з активною життєвою позицією, які об'єднуються зі своїми однодумцями і беруться за вирішення тієї проблеми, яка їм заважає жити. Ну, скажімо, домогтися поставок потрібних ліків в місцеву аптеку, облаштування свого двору, ремонту дороги або, припустимо, приведення в порядок занедбаних могил фронтовиків.

Якісь проблеми фронтовикам можна вирішити, не привертаючи влада. Наприклад, якщо мова про потопаючому в смітті дворі (вихід - надихнути мешканців на суботник, адже вони самі і захаращують то місце, де живуть). Якісь питання вимагають підключення законодавців. У Комі маса прикладів, коли республіканські закони Держрада приймає на основі народних ідей, висловлених у зверненнях громадян (та ж оплата проїзду вагітних з глибинки в столицю Комі на обстеження і пологи).

Зрозуміло, частка проблем обумовлена ​​бездіяльністю саме чиновників. Їх розворушити фронтовики можуть як самі, так і з залученням партнерів - тих же органів нагляду, мерів і т. П.

При цьому у Фронті, судячи з посилу президента, будуть раді як досвідченим громадським, так і початківцям: тим, у кого є ідеї - як облаштувати свій населений пункт, муніципалітет, регіон або країну (чому б і ні ?!). Крім ТОСовцев, членів Громадських палат в регіонах, рад ветеранів, жіночих рад, рад будинків і будь-яких інших громадських структур команду Фронту зможе поповнити і молодь.

До речі, участь в ОНФ (таке резонне рішення з'їзду) допустимо тільки індивідуальне. Ніяких масовок і колективних заявок. Повинно бути бажання окремо взятої людини знайти надійний і ефективний ресурс для безкорисливої ​​роботи на благо своєї території або тієї спільності людей, яку він представляє.

Повторюся, на мій особисто погляд, ОНФ на сьогодні - не просто унікальний в Росії ресурс, але і вельми перспективний в плані впливу на управління державою заради головного - поліпшення життя простих росіян. Як би патетично це не звучало ».